Відмінності між версіями «Блакить»
(Створена сторінка: '''Блакить, -ті,''''' ж.'' 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь. Категорія:Бл) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
+ | [[Файл:00350113.jpg|200px|thumb|left]] | ||
+ | == '''Блакить (Аzure)''' == | ||
+ | Блаки́тний — колір з довжиною хвилі приблизно від 450 до 485 нанометрів, діапазон між зеленим і синім, ближче до синього, а також розбавлений, бляклий синій колір. Часто блакитним називається один з трьох кольорів системи CMYK (в англ. мові — ціановий). | ||
+ | == Словник української мови Бориса Грінченка == | ||
'''Блакить, -ті,''''' ж.'' 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь. | '''Блакить, -ті,''''' ж.'' 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | * '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
+ | '''БЛАКИТЬ''', і, жін. Блакитний колір; голубінь. Небо сміялося своєю чистою, глибокою блакиттю (Іван Франко, VI, 1951, 303); Світло зникло, небо змеркло, і блакить укрила хмари (Леся Українка, I, 1951, 245); Сивизна лягла на скроні, А в очах — жива блакить (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 51); * Образно. В небі світлім — ні хмаринки. На душі моїй — блакить (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 11); * У порівняннях. О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, Як неба блакить (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 248); | ||
+ | * '''Орфографічний словник української мови''' | ||
+ | '''БЛАКИТЬ'''- іменник, жіночий рід, неістота, III відміна | ||
+ | * '''Орфоепічний словник української мови''' | ||
+ | '''БЛАКИТЬ'''[блаки/тнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і | ||
+ | * '''Українсько-польський словник''' | ||
+ | '''БЛАКИТЬ''' - błakytnyj прикм. błękitny … | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Бл]] | [[Категорія:Бл]] |
Версія за 16:14, 1 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Блакить (Аzure)
Блаки́тний — колір з довжиною хвилі приблизно від 450 до 485 нанометрів, діапазон між зеленим і синім, ближче до синього, а також розбавлений, бляклий синій колір. Часто блакитним називається один з трьох кольорів системи CMYK (в англ. мові — ціановий).
Словник української мови Бориса Грінченка
Блакить, -ті, ж. 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь.
Сучасні словники
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЛАКИТЬ, і, жін. Блакитний колір; голубінь. Небо сміялося своєю чистою, глибокою блакиттю (Іван Франко, VI, 1951, 303); Світло зникло, небо змеркло, і блакить укрила хмари (Леся Українка, I, 1951, 245); Сивизна лягла на скроні, А в очах — жива блакить (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 51); * Образно. В небі світлім — ні хмаринки. На душі моїй — блакить (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 11); * У порівняннях. О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, Як неба блакить (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 248);
- Орфографічний словник української мови
БЛАКИТЬ- іменник, жіночий рід, неістота, III відміна
- Орфоепічний словник української мови
БЛАКИТЬ[блаки/тнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
- Українсько-польський словник
БЛАКИТЬ - błakytnyj прикм. błękitny …