Відмінності між версіями «Яр»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
|||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/jar '''Яр - Академічний тлумачний словник'''] | |
| + | [http://www.slovopedia.com/1/223/767849.html '''Толковый словарь В.Даля'''] | ||
| + | |||
| + | *'''глибока довга западина ''' (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками. ''Я згадую мій рідний тихий хутір, високий ліс, глибокії яри і запашне дихання тих долин, що у лісах, заквітчані, ховались'' (Борис Грінченко, I, 1963, 104); ''На рівнинах, складених пухкими породами, дощові потоки утворюють яри'' (Фізична географія, 5, 1956, 111); ''З ярів і лісу бігла тала вода до Ворскли '' (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 176); ''Образно. Як парость виноградної лози, плекайте мову.. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля; збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля '' (Максим Рильський, III, 1961, 211). | ||
| + | *те саме що '''прірва'''. | ||
| + | *діал. ''' Ярина''' (у 1 знач.). | ||
| + | *те саме, що ''' весна '''. Води чимало уплило в ручаю, яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 109). | ||
| + | *ж., розм., рідко . Те саме, що ''' лютість ''' | ||
| + | *зелена фарба, яку одержують шляхом окиснення міді. ''Зелене листя дерев, кущів тощо''. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яр1.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яр4.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яр3.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яр2.jpg |x140px]] |
| + | |||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| lgScVTu7RqM}} Туман яром, туман долиною | ||
| + | {{#ev:youtube|Pjsody9mA4I }} Холодний яр 1 війна козаків з більшовиками | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Золота Підкова Черкащини - Холодний Яр | ||
| + | |||
| + | Холодний Яр – це назва лісового урочища площею понад 7 тисяч га неподалік відомого Мотронинського монастиря, з якого розпочалась славнозвісна Коліївщина. Ця назва стала відома завдяки поезії Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” 1841 р. До того часу лісовий масив, що займав велику територію уздовж Тясмину і тягнувся аж до Суботова, мав назву “Мотронинський ліс”. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%DF%F0 '''Яр'''-вікіпедія] | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD_%D0%AF%D1%80 '''Бабин яр'''-вікіпедія] | ||
| + | *[http://wek.kiev.ua/uk/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD_%D1%8F%D1%80 '''Бабин яр-енциклопедія Києва'''] | ||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Поточна версія на 15:13, 1 грудня 2013
І. Яр, яру, м. 1) Оврагъ, логъ. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17. Побачив у тім яру хату. Рудч. Ск. II. 188. 2) Раст. = Гав’яр, Acorus calamus L. Мил. М. 20. Ум. Яро́к, яро́чок. Рудч. Ск. II. 144. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Грин. III. 311.
ІІ. Яр, яра, яре. См. Ярий.
Сучасні словники
Яр - Академічний тлумачний словник Толковый словарь В.Даля
- глибока довга западина (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками. Я згадую мій рідний тихий хутір, високий ліс, глибокії яри і запашне дихання тих долин, що у лісах, заквітчані, ховались (Борис Грінченко, I, 1963, 104); На рівнинах, складених пухкими породами, дощові потоки утворюють яри (Фізична географія, 5, 1956, 111); З ярів і лісу бігла тала вода до Ворскли (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 176); Образно. Як парость виноградної лози, плекайте мову.. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля; збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211).
- те саме що прірва.
- діал. Ярина (у 1 знач.).
- те саме, що весна . Води чимало уплило в ручаю, яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 109).
- ж., розм., рідко . Те саме, що лютість
- зелена фарба, яку одержують шляхом окиснення міді. Зелене листя дерев, кущів тощо.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Туман яром, туман долиною Холодний яр 1 війна козаків з більшовикамиДив. також
Золота Підкова Черкащини - Холодний Яр
Холодний Яр – це назва лісового урочища площею понад 7 тисяч га неподалік відомого Мотронинського монастиря, з якого розпочалась славнозвісна Коліївщина. Ця назва стала відома завдяки поезії Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” 1841 р. До того часу лісовий масив, що займав велику територію уздовж Тясмину і тягнувся аж до Суботова, мав назву “Мотронинський ліс”.
