Відмінності між версіями «Мірошник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Yaryna (обговорення • внесок) |
Yaryna (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
}} | }} | ||
| − | + | <centr>Мірошник</centr> | |
| − | Мірошник мав хороший млин. | + | Мірошник мав хороший млин. |
| − | В хазяйстві не абищо він: | + | В хазяйстві не абищо він: |
| − | Про се гаразд усякий знає, | + | Про се гаразд усякий знає, |
| − | Хто хлібець має. | + | Хто хлібець має. |
| − | Млин у Мірошника був водяний. | + | Млин у Мірошника був водяний. |
| − | Мірошник той Хомою звався, | + | Мірошник той Хомою звався, |
| − | І був він чоловік такий, | + | І був він чоловік такий, |
| − | Що не гаразд за діло брався; | + | Що не гаразд за діло брався; |
| − | А інший раз | + | А інший раз |
| − | Буває дорогий і час. | + | Буває дорогий і час. |
| − | Вода раз греблю просмоктала… | + | Вода раз греблю просмоктала… |
| − | Ну що ж! Узять би й загатить. | + | Ну що ж! Узять би й загатить. |
| − | Так ні! Мірошник спить та спить. | + | Так ні! Мірошник спить та спить. |
| − | Вода ж біжить… ще більш прорвала; | + | Вода ж біжить… ще більш прорвала; |
| − | Хомі й за вухом не свербить. | + | Хомі й за вухом не свербить. |
| − | Хто йде, мерщій у млин загляне: | + | Хто йде, мерщій у млин загляне: |
| − | — Ой, Хомо, Хомо, схаменись! | + | — Ой, Хомо, Хомо, схаменись! |
| − | Он скоро вже й води не стане; | + | Он скоро вже й води не стане; |
| − | Піди лиш, брате, подивись! — | + | Піди лиш, брате, подивись! — |
| − | А він їх слуха щось не дуже: | + | А він їх слуха щось не дуже: |
| − | — Нехай лиш! Річка — не калюжа; | + | — Нехай лиш! Річка — не калюжа; |
| − | Води ще стане на ввесь вік! — | + | Води ще стане на ввесь вік! — |
| − | З Хоми сміються добрі люде: | + | З Хоми сміються добрі люде: |
| − | — Тоді побачимо, як буде,— | + | — Тоді побачимо, як буде,— |
| − | Дурний ти, Хомо, чоловік! — | + | Дурний ти, Хомо, чоловік! — |
| − | І справді сталось, як казали: | + | І справді сталось, як казали: |
| − | Вода зійшла — колеса стали. | + | Вода зійшла — колеса стали. |
| − | Злякавсь Мірошник та й біжить | + | Злякавсь Мірошник та й біжить |
| − | Притьмом до прірви, щоб гатить. | + | Притьмом до прірви, щоб гатить. |
| − | Курей тим часом із десяток | + | Курей тим часом із десяток |
| − | Прийшло напитися води. | + | Прийшло напитися води. |
| − | Уздрів Мірошник сих паньматок: | + | Уздрів Мірошник сих паньматок: |
| − | — Бач, капосні!. — кричить,— куди! | + | — Бач, капосні!. — кричить,— куди! |
| − | У мене й так води немає, | + | У мене й так води немає, |
| − | Ще й ви сюди?! — | + | Ще й ви сюди?! — |
| − | І зо зла палицю хапає… | + | І зо зла палицю хапає… |
| − | Шпурнув — та й всіх курей побив. | + | Шпурнув — та й всіх курей побив. |
| − | А млин стоїть, хоч прірву й загатив; | + | А млин стоїть, хоч прірву й загатив; |
| − | І що робити -— не втямає… | + | І що робити -— не втямає… |
| − | Ні з чим зостався мій Хома: | + | Ні з чим зостався мій Хома: |
| − | Води нема й курей чортма. | + | Води нема й курей чортма. |
| − | + | ||
| − | На світі є такі пани: | + | На світі є такі пани: |
| − | Без діла сотні всюди сують, | + | Без діла сотні всюди сують, |
| − | А за недогарок вони | + | А за недогарок вони |
| − | Людей і лають, і мордують. | + | Людей і лають, і мордують. |
(Вони се так, бач, хазяйнують!)… | (Вони се так, бач, хазяйнують!)… | ||
| − | Та й диво, що у них | + | Та й диво, що у них |
| − | Хазяйство піде все на сміх! | + | Хазяйство піде все на сміх! |
| − | + | Л.І. Глібов, "Українські байки", 1853 р. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 13:45, 1 грудня 2013
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
<centr>Мірошник</centr>
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. Хто йде, мерщій у млин загляне: — Ой, Хомо, Хомо, схаменись! Он скоро вже й води не стане; Піди лиш, брате, подивись! — А він їх слуха щось не дуже: — Нехай лиш! Річка — не калюжа; Води ще стане на ввесь вік! — З Хоми сміються добрі люде: — Тоді побачимо, як буде,— Дурний ти, Хомо, чоловік! — І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить. Курей тим часом із десяток Прийшло напитися води. Уздрів Мірошник сих паньматок: — Бач, капосні!. — кричить,— куди! У мене й так води немає, Ще й ви сюди?! — І зо зла палицю хапає… Шпурнув — та й всіх курей побив. А млин стоїть, хоч прірву й загатив; І що робити -— не втямає… Ні з чим зостався мій Хома: Води нема й курей чортма. На світі є такі пани: Без діла сотні всюди сують, А за недогарок вони Людей і лають, і мордують.
(Вони се так, бач, хазяйнують!)…
Та й диво, що у них Хазяйство піде все на сміх!
Л.І. Глібов, "Українські байки", 1853 р.
