Відмінності між версіями «Обітниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Обітниця, -ці, '''''ж. ''Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. ''Давала вона сама собі обітницю до віку ві...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Обітниця, -ці, '''''ж. ''Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. ''Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. ''Г. Барв. 141. | '''Обітниця, -ці, '''''ж. ''Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. ''Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. ''Г. Барв. 141. | ||
[[Категорія:Об]] | [[Категорія:Об]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/obitnycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ОБІТНИЦЯ, і, жін. Обіцянка, обіт. Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Леся Українка, І, 1951, 187); Ми їхали два тижні, і я дав обітницю не голитися аж поки не приїду (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 214); Де ті очі, в яких вона неохоче читала обітницю вірності і не дочитувала до кінця... (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 269). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обітниця.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обітниця1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обітниця2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обітниця3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|ZWVOnmNoJFk}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 13:38, 1 грудня 2013
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБІТНИЦЯ, і, жін. Обіцянка, обіт. Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Леся Українка, І, 1951, 187); Ми їхали два тижні, і я дав обітницю не голитися аж поки не приїду (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 214); Де ті очі, в яких вона неохоче читала обітницю вірності і не дочитувала до кінця... (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 269).
Ілюстрації
|
|
|
|
