Відмінності між версіями «Бійка»
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
+ | БІЙКА, и, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка — не бійка: в боку не болить (Словник Грінченка); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 39). | ||
+ | |||
+ | 2. Биття, побої. Од безперестанної лайки, а то й бійки, мусив Тарас ховатися по бур'янах (Панас Мирний, V, 1955, 309); Однак бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343). | ||
+ | |||
+ | 3. рідко. Те саме, що бій 2. Над Олегом п'є-гуляє Сивая дружина. І срібнії й золотії Чари вихиляє І давнії і новії Бійки споминає (Степан Руданський, Тв., 1956, 214). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179. | ||
+ | ==Фразеологічний словник української мови== | ||
+ | Бійка - розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І. Микитенко); Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії (на ЧАЕС), легко розмахувати кулаками (Ю. Щербак). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дсловаБійка.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1317978700_bytka.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Рядок 16: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 11:40, 1 грудня 2013
Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бігша: в боку не болить. Посл.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БІЙКА, и, жін.
1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка — не бійка: в боку не болить (Словник Грінченка); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 39).
2. Биття, побої. Од безперестанної лайки, а то й бійки, мусив Тарас ховатися по бур'янах (Панас Мирний, V, 1955, 309); Однак бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).
3. рідко. Те саме, що бій 2. Над Олегом п'є-гуляє Сивая дружина. І срібнії й золотії Чари вихиляє І давнії і новії Бійки споминає (Степан Руданський, Тв., 1956, 214).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.
Фразеологічний словник української мови
Бійка - розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І. Микитенко); Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії (на ЧАЕС), легко розмахувати кулаками (Ю. Щербак).