Відмінності між версіями «Бідний»
(Створена сторінка: '''Бідний, -а, -е.''' 1) Бѣдный, неимущій. ''Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.'' Чу...) |
(→Словник Грінченка і сучасність) |
||
| (не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Бідний, -а, -е.''' 1) Бѣдный, неимущій. ''Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.'' Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. | + | '''Бідний, -а, -е.''' 1) Бѣдный, неимущій. ''Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.'' Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. ''Бідна моя головонька, доленька несчасна.'' Мет. ''Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся?'' Чуб. V. 50. Ум. '''Бідненький, біднесенький.''' ''Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.'' Грин. І. 71. |
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''БІДНИЙ''', а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне [[багатий]]. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Марко Вовчок, I, 1955, 357); | ||
| + | *Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. Кирило Іванович Голуб.. був з самого бідного полу панського роду (Панас Мирний, I, 1954, 149); | ||
| + | *у знач. ім. Біднота бідний, ного, чол. Убога людина, бідняк. Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 3); Та багатому багато його [щастя] треба, а бідному й то гаразд, коли буде що назавтра кусати (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Ми йдемо походом гідним, — всім пригнобленим і бідним руку подаєм! (Павло Тичина, I, 1957, 167). | ||
| + | |||
| + | 2. Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. На дівчині була дуже бідна одежа: рукави на сорочці були ледве поцяцьковані попівкою та маленькими блідими зірочками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 174); Гнат дивився на свою хату й не пізнавав її. Хата наче покращала, побільшала, з бідної хатини стала багатою світлицею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53). | ||
| + | |||
| + | 3. Невеликий кількістю, недостатній. Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (Максим Рильський, II, 1946, 8). | ||
| + | |||
| + | 4. Який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки. Бідна фантазія; | ||
| + | *Невиразний, одноманітний, з малим запасом слів (про мову, художні засоби і т. ін.). Чого ж дума, така пишна? Чого ж слово таке бідне? (Степан Руданський, Тв., 1956, 56). | ||
| + | |||
| + | 5. на що, чим. Який має, містить у собі мало, недостатньо чого-небудь. Такий блідий, бідний вражіннями день! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 147); У нас кінчився період, бідний на фільми (Олександр Довженко, III, 1960, 8). | ||
| + | |||
| + | 6. Який викликає співчуття; нещасний, бідолашний. А що тих бідних покриток Пустив [управитель] по світу з байстрюками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 94); Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 112); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (Іван Франко, XIII, 1954, 55); ''* Образно''. Ой, на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крає (Леся Українка, I, 1951, 6). | ||
| + | |||
| + | '''Бідна''' ['''моя''' ('''наша''' і т. ін.)] '''голівонька''' ('''голова''') — уживається при вираженні відчаю, розпачу. — Ганну сьогодні били, учора Параску.. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька! (Марко Вовчок, I, 1955, 110). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidniy1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidniy2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[Бідкувати]] | ||
| + | *[[Бідник]] | ||
| + | *[[Біднити]] | ||
| + | *[[Бідність]] | ||
| + | *[[Біднішати]] | ||
| + | *[[Бідно]] | ||
| + | *[[Біднота]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | *[http://sum.in.ua/p/1/177/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
Поточна версія на 02:03, 1 грудня 2013
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. Бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Сучасні словники
БІДНИЙ, а, е.
1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Марко Вовчок, I, 1955, 357);
- Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. Кирило Іванович Голуб.. був з самого бідного полу панського роду (Панас Мирний, I, 1954, 149);
- у знач. ім. Біднота бідний, ного, чол. Убога людина, бідняк. Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 3); Та багатому багато його [щастя] треба, а бідному й то гаразд, коли буде що назавтра кусати (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Ми йдемо походом гідним, — всім пригнобленим і бідним руку подаєм! (Павло Тичина, I, 1957, 167).
2. Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. На дівчині була дуже бідна одежа: рукави на сорочці були ледве поцяцьковані попівкою та маленькими блідими зірочками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 174); Гнат дивився на свою хату й не пізнавав її. Хата наче покращала, побільшала, з бідної хатини стала багатою світлицею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53).
3. Невеликий кількістю, недостатній. Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (Максим Рильський, II, 1946, 8).
4. Який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки. Бідна фантазія;
- Невиразний, одноманітний, з малим запасом слів (про мову, художні засоби і т. ін.). Чого ж дума, така пишна? Чого ж слово таке бідне? (Степан Руданський, Тв., 1956, 56).
5. на що, чим. Який має, містить у собі мало, недостатньо чого-небудь. Такий блідий, бідний вражіннями день! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 147); У нас кінчився період, бідний на фільми (Олександр Довженко, III, 1960, 8).
6. Який викликає співчуття; нещасний, бідолашний. А що тих бідних покриток Пустив [управитель] по світу з байстрюками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 94); Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 112); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (Іван Франко, XIII, 1954, 55); * Образно. Ой, на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крає (Леся Українка, I, 1951, 6).
Бідна [моя (наша і т. ін.)] голівонька (голова) — уживається при вираженні відчаю, розпачу. — Ганну сьогодні били, учора Параску.. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька! (Марко Вовчок, I, 1955, 110).
Ілюстрації
|
|
