Відмінності між версіями «Ящурка»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''ЯЩУРКА''', и, ''жін., діал.'' Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку, — тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка, III, 1952, 714). | '''ЯЩУРКА''', и, ''жін., діал.'' Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку, — тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка, III, 1952, 714). | ||
| + | |||
'''ЯЩІРКА''', и,'' жін., зоол.'' Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Олесь Донченко, II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183); * ''Образно''. [Сестра Серахвима (сама собі):] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Панас Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Олесь Гончар, III, 1959, 106). | '''ЯЩІРКА''', и,'' жін., зоол.'' Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Олесь Донченко, II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183); * ''Образно''. [Сестра Серахвима (сама собі):] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Панас Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Олесь Гончар, III, 1959, 106). | ||
Версія за 01:48, 1 грудня 2013
Я́щурка, -ки, ж. 1) = Ящірка. О. 1862. IX. 33. Прилізли гадюки, жаби, ящурки. Рудч. Ск. II. 59. 2) Саламандра ( — самка?). Вх. Лем. 488. См. Ящур 2.
Зміст
Сучасні словники
ЯЩУРКА. Академічний тлумачний словник
ЯЩУРКА, и, жін., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку, — тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка, III, 1952, 714).
ЯЩІРКА, и, жін., зоол. Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Олесь Донченко, II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183); * Образно. [Сестра Серахвима (сама собі):] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Панас Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Олесь Гончар, III, 1959, 106).
Ілюстрації
|
|
|
|
