Відмінності між версіями «Гак»
(→Сучасні словники) |
(→Словник Грінченка і сучасність) |
||
(не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Гак, -ку, ''''' | + | '''Гак, -ку, -а, '''''чол. ''1) Крюкъ. Рудч. Ск. І. 69. Грин. ІІІ. 412. ''Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. ''АД. I. 146. 2) Родъ багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется ум. '''гачок'''. 4) Шипъ подковы. ''Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. ''Аф. 353. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) '''Тут тобі й гак'''! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) '''З гаку плодити отару'''. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). О. 1862. V. Кух. 37. 8) '''З гаком'''. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. ''По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. ''Вас. 208. Ум. '''Гачок, гачечок. ''' |
− | + | ||
+ | '''Дати гаку'''; Зробити гак — пройти, проїхати зайву відстань, рухаючись кружним шляхом. Щоб добратися сюди, на Слобідку, довелось, мабуть, верстов п'ять гаку дати (Андрій Головко, II, 1957, 619); Ще й проїжджий який-небудь.. буває спеціально заверне сюди, зробить гак, щоб напитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 54); З гаком — з невеликою надбавкою; з чимось. Працювати в газетах я почав пізненько, тоді, як мені вже стукнуло тридцять з гаком літ (Остап Вишня, II, 1956, 355); Від хатинки до лісу буде не більше верстви з гаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 493). | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (Іван Франко, I, 1955, 255); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 319). | 1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (Іван Франко, I, 1955, 255); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 319). | ||
Рядок 19: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook4.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook3.gif|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
*[http://sum.in.ua/p/2/17/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.] | *[http://sum.in.ua/p/2/17/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.] | ||
− | + | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | |
− | + | [[Категорія: Га]] | |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + |
Поточна версія на 01:32, 1 грудня 2013
Гак, -ку, -а, чол. 1) Крюкъ. Рудч. Ск. І. 69. Грин. ІІІ. 412. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. АД. I. 146. 2) Родъ багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. Аф. 353. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) Тут тобі й гак! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) З гаку плодити отару. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). О. 1862. V. Кух. 37. 8) З гаком. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Вас. 208. Ум. Гачок, гачечок.
Дати гаку; Зробити гак — пройти, проїхати зайву відстань, рухаючись кружним шляхом. Щоб добратися сюди, на Слобідку, довелось, мабуть, верстов п'ять гаку дати (Андрій Головко, II, 1957, 619); Ще й проїжджий який-небудь.. буває спеціально заверне сюди, зробить гак, щоб напитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 54); З гаком — з невеликою надбавкою; з чимось. Працювати в газетах я почав пізненько, тоді, як мені вже стукнуло тридцять з гаком літ (Остап Вишня, II, 1956, 355); Від хатинки до лісу буде не більше верстви з гаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 493).
Сучасні словники
1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (Іван Франко, I, 1955, 255); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 319).
2. Те саме, що багор. Б'ються соцькі і розсильні. Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому Ості і гаки (Степан Руданський, Тв., 1959, 162); Клуня в полум'ї. Гакали рвуть покрівлю, щоб розтягти (Андрій Головко, I, 1957, 348); // Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок. — Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 77); Хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак. стяг діда Олофіра з човна? (Олесь Донченко, III, 1956, 103); * У порівняннях. — Хто його зна, що зі мною поробилося: тягне мене, мов гаком тягне в свою сторону (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141).
3. Те саме, що защіпка 1. Олімпіада Іванівна тим часом зачиняє двері на гак (Леся Українка, II, 1951, 82); Явдоха накинула на двері гак (Олесь Донченко, III, 1956, 12).
4. перен., розм. Про щось додаткове або зайве. Коли б оце Мирошниченкові самому довелося поносити дитя,., різав би норму [землі] як миленький, ще й на гак не поскупився б (Михайло Стельмах, II 1962, 20); Буває гак непомітний — якийсь невеличкий доважок, а буває, що далеко про нього чутка йде (Радянська Україна, 17Л 1961, 3).