Відмінності між версіями «Водохреще»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Див. також)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
|}
 
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|olF3FoKa3mQ}}  Водохреща. Червоноград 2012.
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 28: Рядок 30:
 
*Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні  неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи».
 
*Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні  неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи».
  
−
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0]  
+
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0 Хрещення Господнє Матеріал з Вікіпедії]
−
[http://vodohreshcha.50ua.com/tradicii_na_vodohreshcha.html]
+
−
*[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha],
+
[http://vodohreshcha.50ua.com/tradicii_na_vodohreshcha.html Традиції на Водохреща]
−
*[http://kozatskavarta.com.ua/?art=126 Вірші до Водохреща], матеріали з сайту Козацька варта]
+
 
 +
[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha 19 січня - Водохреща або Йордан]
 +
 +
[http://kozatskavarta.com.ua/?art=126 Вірші до Водохреща], матеріали з сайту Козацька варта]
 +
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
  
 
[[Категорія:Во]]
 
[[Категорія:Во]]

Поточна версія на 19:40, 30 листопада 2013

Водохреще и мн. Водохрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водохрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.

Сучасні словники

SLOVOPEDIA ВОДОХРЕЩА див. Водохрещення

  • ВОДОХРЕЩЕННЯ

Те саме, що освячення води

  • водохрещення

іменник середнього роду

  • ВОДОХРЕЩЕННЯ

і Водохрестя, Водохреща, Водохреще, Водохрещ див. Богоявлення Господнє Водохреще, а, сер., ВОДОХРЕЩІ, ів, мн. Церковне свято 19 січня на пам'ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа. — Пішла [челядка], хрести всюди на водохреще пописала, скотину покропила (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 337).

Ілюстрації

Водохреще.jpg [1] Водохреще1.jpg [2] Водохреще3.jpg [3] Водохреще4.jpg [4] Водохреще5.jpg [5] Водохреще6.jpeg [6]

Медіа

Водохреща. Червоноград 2012.

Див. також

Водохреща.

  • Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи».

Хрещення Господнє Матеріал з Вікіпедії

Традиції на Водохреща

19 січня - Водохреща або Йордан

Вірші до Водохреща, матеріали з сайту Козацька варта]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Водохреще&oldid=94896