Відмінності між версіями «Водохреще»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водохреще.jpg|x140px]] [http://vodohreshcha.50ua.com/images/tradicii_na_vodohreshcha.jpg] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водохреще1.jpg|x140px]] [http://malyunok.org.ua/components/com_virtuemart/shop_image/product/___________4f7e8f02e465c.jpg] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водохреще3.jpg|x140px]] [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Giotto_-_Scrovegni_-_-23-_-_Baptism_of_Christ.jpg/350px-Giotto_-_Scrovegni_-_-23-_-_Baptism_of_Christ.jpg] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водохреще4.jpg|x140px]] [http://fakty.ua/photos/article/12/65/126585w200zc0.jpg] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водохреще5.jpg|x140px]] [http://vodohreshcha.50ua.com/images/tradicii_na_vodohreshcha.jpg] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водохреще6.jpeg|x140px]] [http://vodohreshcha.50ua.com/images/tradicii_na_vodohreshcha.jpg] | ||
| + | |||
|} | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|olF3FoKa3mQ}} Водохреща. Червоноград 2012. | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [http://izbornyk.org.ua/krypgvol/krypgv16.htm Водохреща]. | |
*Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи». | *Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи». | ||
| − | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0 Хрещення Господнє Матеріал з Вікіпедії] | |
| − | + | ||
| − | + | [http://vodohreshcha.50ua.com/tradicii_na_vodohreshcha.html Традиції на Водохреща] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | [http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha 19 січня - Водохреща або Йордан] | ||
| + | |||
| + | [http://kozatskavarta.com.ua/?art=126 Вірші до Водохреща], матеріали з сайту Козацька варта] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
Поточна версія на 19:40, 30 листопада 2013
Водохреще и мн. Водохрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водохрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.
Сучасні словники
SLOVOPEDIA ВОДОХРЕЩА див. Водохрещення
- ВОДОХРЕЩЕННЯ
Те саме, що освячення води
- водохрещення
іменник середнього роду
- ВОДОХРЕЩЕННЯ
і Водохрестя, Водохреща, Водохреще, Водохрещ див. Богоявлення Господнє Водохреще, а, сер., ВОДОХРЕЩІ, ів, мн. Церковне свято 19 січня на пам'ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа. — Пішла [челядка], хрести всюди на водохреще пописала, скотину покропила (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 337).
Ілюстрації
 [1]
|
 [2]
|
 [3]
|
 [4]
|
 [5]
|
 [6]
|
Медіа
Водохреща. Червоноград 2012.Див. також
- Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи».
Хрещення Господнє Матеріал з Вікіпедії
19 січня - Водохреща або Йордан
Вірші до Водохреща, матеріали з сайту Козацька варта]
![[1]](http://vodohreshcha.50ua.com/images/tradicii_na_vodohreshcha.jpg){kind=link}
![[2]](http://malyunok.org.ua/components/com_virtuemart/shop_image/product/___________4f7e8f02e465c.jpg){kind=link}
![[3]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Giotto_-_Scrovegni_-_-23-_-_Baptism_of_Christ.jpg/350px-Giotto_-_Scrovegni_-_-23-_-_Baptism_of_Christ.jpg){kind=link}
![[4]](http://fakty.ua/photos/article/12/65/126585w200zc0.jpg){kind=link}