Відмінності між версіями «Водохреще»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Див. також) |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0] | ||
[http://vodohreshcha.50ua.com/tradicii_na_vodohreshcha.html] | [http://vodohreshcha.50ua.com/tradicii_na_vodohreshcha.html] | ||
− | + | [http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha], | |
− | + | [http://kozatskavarta.com.ua/?art=126 Вірші до Водохреща], матеріали з сайту Козацька варта] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] |
Версія за 19:31, 30 листопада 2013
Водохреще и мн. Водохрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водохрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.
Сучасні словники
SLOVOPEDIA ВОДОХРЕЩА див. Водохрещення
- ВОДОХРЕЩЕННЯ
Те саме, що освячення води
- водохрещення
іменник середнього роду
- ВОДОХРЕЩЕННЯ
і Водохрестя, Водохреща, Водохреще, Водохрещ див. Богоявлення Господнє Водохреще, а, сер., ВОДОХРЕЩІ, ів, мн. Церковне свято 19 січня на пам'ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа. — Пішла [челядка], хрести всюди на водохреще пописала, скотину покропила (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 337).
Ілюстрації
[1] | [2] | [3] | [4] | [5] | [6] |
Див. також
- Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи».
[7] [8] [9], Вірші до Водохреща, матеріали з сайту Козацька варта]