Відмінності між версіями «Ворін»
(Створена сторінка: '''Ворін, -рона, '''''м. ''Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. '''Ворінець. '''''Ой по дівчині отецьмати плаче, а ...) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ворін, -рона, '''''м. ''Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. '''Ворінець. '''''Ой по дівчині отецьмати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. ''Лис. VI. № 32. | '''Ворін, -рона, '''''м. ''Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. '''Ворінець. '''''Ой по дівчині отецьмати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. ''Лис. VI. № 32. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Словники== | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30383.html Літературне слововживання]=== | ||
| + | ВОРОНА , ВОРОН , ҐАВА , ГАЛКА | ||
| + | ВОРОНА – ВОРОН – ҐАВА – ГАЛКА | ||
| + | Ворон, -а. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям, що живе якомога далі від осель, переважно в лісі. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356794.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | ВОРОНА | ||
| + | |||
| + | воро́н (га́лки́, га́ло́к і т. ін.) лічи́ти, зневажл. Нічого не робити, не працювати, ледарювати. — Матері можна й .. галки лічити, бо вона стара та підтоптана, а дочка повинна працювати. Роби, бо ти ще молода (І. Нечуй-Левицький). | ||
| + | |||
| + | ===[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%92%D0%9E%D0%A0%D1%96%D0%9D&scope=ukrq&dicts=all Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) ]=== | ||
| + | Во́рін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. Ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/voron Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ВОРОН 1, а, чол. | ||
| + | 1. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі). На стрісі, край угла [рогу] селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Іван Франко, XIII, 1954, 94); Чорний ворон кричав на верхівці обпаленої блискавкою сосни (Олесь Донченко, III, 1956, 110). | ||
| + | ♦ Ворон ворону ока не виклює — один одному не буде шкодити. Пан і старшина — як брати рідні! Ворон ворону ока не виклює (Панас Мирний, II, 1954, 85). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ВОРІН.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Воронові=== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Воронові (Corvidae) — широко поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як ворони, граки,галки, горіхівки, круки, сороки і сойки. Родина складається з 115 видів птахів (26 родів), представлених на всіх континентах крім Антарктиди. Це зазвичай великі птахи у порівнянні з іншими горобцеподібними, більшість мають помітну зовнішню схожість. У багатьох представників родини оперення чорне, але є і яскраво забарвлені види. Харчуються переважно комахами, частково зернами. У крупних північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падалі й збір різноманітних інших типів їжі. | ||
| + | ===[http://www.br.com.ua/diplom/Literatura/58758-27.html «Поетика і психологізм творчості Василя Стефаника»]=== | ||
| + | Грім асоціюється сонною фантазією з шумом від розвалу будівлі, тим самим відображаючи деякі реальні сторони порівняння в стані активності окремих центрів кори головного мозку. Силу грому підсилює алогічний земний паралелізм – гора яка валиться. Порох, як символ великої поразки майстра, якому не суджено збудувати церкву й цим самим досягти величі своєї майстерності, піку кар’єри. | ||
| + | „Тот дзвінок, що на самі горі стоїть, десь так дзвонить, але так жєлісливо, що аж! Сам дзвонить”. Сонна фантазія порівнює гору з церквою на якій дзвонить дзвін – не що інше як крик душі майстра, що через хворобу, йому прийдеться втратити найвеличнішій привілей його життя – збудувати церкву. | ||
| + | „Десь я хочу підвестиси, а то мене церква геть привалила. Десь вода велика вчиниласи, десь по воді ворін, ворін таких пливає, що вода чернісінька”. Вода, як символ життя, але в цьому випадку це другопланова символіка, яка вказує тільки на те, що майстер видужає і житиме. В той же час напрошується відома українська приказка: „пішло все, як за водою”, що й являється основним символом даного моменту сонної візії. Ворон, як передвісник лиха, нещастя, горя, що й мало місце в житті героя. „Вода чернісінька” – це подальша плинність його життя, яке вже не райдужних відтінків, а тільки чорна будність беззмістовності, втрата смаку, сенсу і цілей життя, бо „гуцул поклав-таки церкву в Луговиськах, а мене світа збавив, збавив навіки...” [1, 22]. | ||
| + | ===[https://www.bohdan-books.com/userfiles/file/books/lib_file_1579344908.pdf Фразеологічний словник лемківських говірок]=== | ||
| + | Дуже ворін і вола звалят (Гл Гр). III.1.7 | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
Поточна версія на 19:36, 30 листопада 2013
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. Ворінець. Ой по дівчині отецьмати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Словники
Літературне слововживання
ВОРОНА , ВОРОН , ҐАВА , ГАЛКА ВОРОНА – ВОРОН – ҐАВА – ГАЛКА Ворон, -а. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям, що живе якомога далі від осель, переважно в лісі.
Фразеологічний словник української мови
ВОРОНА
воро́н (га́лки́, га́ло́к і т. ін.) лічи́ти, зневажл. Нічого не робити, не працювати, ледарювати. — Матері можна й .. галки лічити, бо вона стара та підтоптана, а дочка повинна працювати. Роби, бо ти ще молода (І. Нечуй-Левицький).
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Во́рін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. Ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОРОН 1, а, чол. 1. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі). На стрісі, край угла [рогу] селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Іван Франко, XIII, 1954, 94); Чорний ворон кричав на верхівці обпаленої блискавкою сосни (Олесь Донченко, III, 1956, 110). ♦ Ворон ворону ока не виклює — один одному не буде шкодити. Пан і старшина — як брати рідні! Ворон ворону ока не виклює (Панас Мирний, II, 1954, 85).
Ілюстрації
|
Цікаві факти
Воронові
Матеріал з Вікіпедії
Воронові (Corvidae) — широко поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як ворони, граки,галки, горіхівки, круки, сороки і сойки. Родина складається з 115 видів птахів (26 родів), представлених на всіх континентах крім Антарктиди. Це зазвичай великі птахи у порівнянні з іншими горобцеподібними, більшість мають помітну зовнішню схожість. У багатьох представників родини оперення чорне, але є і яскраво забарвлені види. Харчуються переважно комахами, частково зернами. У крупних північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падалі й збір різноманітних інших типів їжі.
«Поетика і психологізм творчості Василя Стефаника»
Грім асоціюється сонною фантазією з шумом від розвалу будівлі, тим самим відображаючи деякі реальні сторони порівняння в стані активності окремих центрів кори головного мозку. Силу грому підсилює алогічний земний паралелізм – гора яка валиться. Порох, як символ великої поразки майстра, якому не суджено збудувати церкву й цим самим досягти величі своєї майстерності, піку кар’єри. „Тот дзвінок, що на самі горі стоїть, десь так дзвонить, але так жєлісливо, що аж! Сам дзвонить”. Сонна фантазія порівнює гору з церквою на якій дзвонить дзвін – не що інше як крик душі майстра, що через хворобу, йому прийдеться втратити найвеличнішій привілей його життя – збудувати церкву. „Десь я хочу підвестиси, а то мене церква геть привалила. Десь вода велика вчиниласи, десь по воді ворін, ворін таких пливає, що вода чернісінька”. Вода, як символ життя, але в цьому випадку це другопланова символіка, яка вказує тільки на те, що майстер видужає і житиме. В той же час напрошується відома українська приказка: „пішло все, як за водою”, що й являється основним символом даного моменту сонної візії. Ворон, як передвісник лиха, нещастя, горя, що й мало місце в житті героя. „Вода чернісінька” – це подальша плинність його життя, яке вже не райдужних відтінків, а тільки чорна будність беззмістовності, втрата смаку, сенсу і цілей життя, бо „гуцул поклав-таки церкву в Луговиськах, а мене світа збавив, збавив навіки...” [1, 22].
Фразеологічний словник лемківських говірок
Дуже ворін і вола звалят (Гл Гр). III.1.7
