Відмінності між версіями «Цвіркати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Словарь української мови==
 
==Словарь української мови==
−
1. Те саме, що цвірінькати  — ''(Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають)'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''(Цвіркає у запічку цвіркун)'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''(В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель)'' (Яків Качура, I, 1958, 395).  
+
1. Те саме, що цвірінькати  — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).  
−
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''(Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною)'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).  
+
 
 +
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).  
 +
 
 
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.  
 
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.  
−
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''(Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали)'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).
+
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
  
−
'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''(Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка)'' (Тют., Вир, 1964, 312);
+
'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);
  
−
'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''(То ти смієш мені цвікать в вічі?)'' (І. Нечуй-Левицький); ''(Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром)'' (М. Стельмах); ''(Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле)'' (В. Кучер); ''(Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті)'' (О. Кобилянська).  
+
'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).  
  
−
'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''(Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...)'' (Нар. опов.).
+
'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).
 +
 
 +
[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x220px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x220px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x220px]]
  
 
|}
 
|}
Рядок 40: Рядок 46:
 
3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.
 
3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.
  
 +
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Цв]]
 
[[Категорія:Цв]]

Поточна версія на 17:00, 30 листопада 2013

Словник Грінченка

Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = Цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.

Словарь української мови

1. Те саме, що цвірінькати — Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); Цвіркає у запічку цвіркун (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати. Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали (Яків Качура. II, 1958, 108); Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

Сучасні словники

Цвіркати - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка (Тют., Вир, 1964, 312);

Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький); Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (М. Стельмах); Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (В. Кучер); Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (О. Кобилянська).

Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все... (Нар. опов.).

Цвікати1.jpg

Ілюстрації

Цвіркати2.jpg Цвіркун4.gif Цвіркати3.png

Медіа

Додаткові дані

Звуки цвіркуна

Іноземні словники

Рекомендовані джерела

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Цвіркати&oldid=94502