Відмінності між версіями «Міщанин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
 
[http://sum.in.ua/s/mishhanyn '''Академічний тлумачний словник української мови''']
 
[http://sum.in.ua/s/mishhanyn '''Академічний тлумачний словник української мови''']
  
МІЩАНИН, а, чол.  
+
'''Міщанин''' 1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. ''За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).''
  
1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. ''За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).''  
+
'''Міщанин''' 2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. ''Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).''
 
+
2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. ''Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).''
+
  
  
 
[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/міщанин '''Словник синонімів''']
 
[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/міщанин '''Словник синонімів''']
  
Міщанин - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).
+
'''Міщанин''' - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Поточна версія на 14:36, 30 листопада 2013

Міщанин, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

Міщанин 1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).

Міщанин 2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).


Словник синонімів

Міщанин - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).

Ілюстрації

29-11-09-45.jpg 29-11-09-49.jpg 29-11-09-46.jpg 29-11-09-44.jpg