Відмінності між версіями «Кожух»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%85 '''Кожух'''] | + | [http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%85 '''Кожух'''.Тлумачний словник української мови] |
* -а, ч. | * -а, ч. | ||
1) Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. | 1) Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. | ||
2) тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. | 2) тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/Kozhukh '''Кожух'''. Академічний тлумачний словник] | |
− | + | ||
− | [http://sum.in.ua/s/Kozhukh '''Кожух'''] | + | |
КОЖУХ, а, чол. | КОЖУХ, а, чол. | ||
1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Коло клуні похожає (Тарас Шевченко, II, 1963, 201); Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Олександр Довженко, I, 1958, 222). | 1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Коло клуні похожає (Тарас Шевченко, II, 1963, 201); Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Олександр Довженко, I, 1958, 222). | ||
Рядок 16: | Рядок 14: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 208. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 208. | ||
− | [http://slovopedia.org.ua/49/53402/358251.html '''Кожух'''] | + | [http://slovopedia.org.ua/49/53402/358251.html '''Кожух'''.Словопедія. Фразеологічний словник української мови] |
КОЖУХ | КОЖУХ | ||
− | |||
як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух(В. Москалець). | як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух(В. Москалець). | ||
Версія за 13:54, 30 листопада 2013
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. Кожушок. Ув. Кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Зміст
Сучасні словники
Кожух.Тлумачний словник української мови
- -а, ч.
1) Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. 2) тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин.
Кожух. Академічний тлумачний словник КОЖУХ, а, чол. 1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Коло клуні похожає (Тарас Шевченко, II, 1963, 201); Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Олександр Довженко, I, 1958, 222). 2. техн. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. Будинки дериваційної ГЕС, у яких встановлюють турбіни у металевому кожусі, звичайно мають конічну всмоктувальну трубу (Довідник сільського будівельника, 1956, 188); Клепальники клепали кожух домни (Олесь Донченко, I, 1956, 160); Іноді бої тяглися годинами.. Закипала вода в кожухах кулеметів (Олесь Гончар, II, 1959, 125). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 208.
Кожух.Словопедія. Фразеологічний словник української мови КОЖУХ як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух(В. Москалець).