Відмінності між версіями «Медок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
(→‎Медіа)
 
(не показано 18 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, '''''м. ''Ум. отъ '''мед. '''
 
'''Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, '''''м. ''Ум. отъ '''мед. '''
 +
 +
==Словник Грінченка==
 +
'''Медо́к, -дку и медо́чок, -чку''', м. Ум. отъ '''мед'''.
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
МЕД
+
====[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358692.html '''Мед-Фразеологічний словник української мови''']====
  
−
(аж) з ме́дом та (з) ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).  
+
*'''(аж) з ме́дом та (з) ма́ком''', зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона '''аж з медом та маком'''(І.Нечуй-Левицький).  
  
−
вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).  
+
*'''вли́пнути як му́ха в мед'''. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак '''влипнути як муха в мед''', потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).  
  
−
вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).  
+
*'''вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю'''. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці '''влив у бочку меду й ложку дьогтю''': — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).  
  
−
вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); (Чирняк:) Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).  
+
*'''вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду)'''. Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! '''Ухопив шилом патоки?''' Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.— '''Вхопили шилом патоки''' у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— '''вхопили шилом меду?''' (Василь Шевчук); (Чирняк:) Чекайте, захопите ви ще .. '''шилом патоки'''. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).  
  
−
да́ти ме́ду кому, жарт. Ужалити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний).  
+
*'''да́ти ме́ду''' кому, жарт. Ужалити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому '''меду''' й '''дав''' (Панас Мирний).  
  
−
додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий (о. Артемій), а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький).  
+
*'''як му́сі в меду́ '''кому, жарт. Дуже добре комусь. От їй, голубочці, '''як мусі в меду!''' (Г. Квітка-Основ’яненко).
  
−
з ме́дом на вуста́х. Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко).  
+
====[http://sum.in.ua/s/med '''Мед-Академічний тлумачний словник української мови''']====
 +
'''1.''' Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194);  * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27);  * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498);
  
−
(і (нія́ким)) калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).
+
'''2.''' Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси. Льохи, шинки з шинкарками, 3 винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 35); Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 360); Медом ярим Перемогу запивали (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 11); * У порівняннях. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Марко Вовчок, I, 1955, 280). Мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін.);
−
 
+
−
леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед. Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т. ін. Летять, як мухи на мед (Укр.. присл..); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).
+
−
 
+
−
ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).
+
−
 
+
−
ло́жка дьо́гтю (в бо́чці ме́ду). Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети).
+
−
 
+
−
ма́зати ме́дом по губа́х кого. 1. Говорити комусь що-небудь приємне (перев. з корисливою метою). Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах (З газети). мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко). 2. Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи (перев. похвалою, лестощами і т. ін.); бути приємним комусь. ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах).
+
−
 
+
−
ма́зати ме́дом ре́чі (слова́), зневажл. Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов).
+
−
 
+
−
не з ме́дом. 1. кому і без додатка. Нелегко, погано і т. ін. живеться комусь. Поневіряється (Марія) десь бідна, у наймах, і їй не з медом… (М. Коцюбинський); — Погано там? — Не з медом (М. Стельмах); — Ой, видно, там їй (Варці) не з медом у того Манжоса, та хіба признається тепер? (Є. Гуцало); — Йому не з медом, але й нам — це правда — дорога не килимами була вистелена (О. Гончар); — Чесній людині скрізь не з медом (Василь Шевчук). 2. з дієсл. живе́ться, дово́диться і т. ін. Скрутно, тяжко і т. ін. (Ларивон:) Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться? (М. Кропивницький); — Синові не з медом доводиться, оно й сюди не гуляти приїхав (Дніпрова Чайка); — Прогнали мене, старий став. Не з медом було мені (А. Хижняк); — Нащо вже дідові Йосьці було не з медом і під дев’ятий десяток підбиралося, а не хотів із цього світу іти, ой, не хотів! (В. Дрозд). 3. Щось неприємне, погане і т. ін. Не забувайте, що життя
+
−
 
+
−
не мед. 1. Тяжкий, суворий і т. ін. — Служба в сина не мед. Та й часи пішли не мед (З газети). 2. кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. Озлобилась шляхта, бачить, що не мед, офіцеру в п’ятки проситься душа (А. Малишко); Ось і цієї весни. Усім не мед, але ж не всі надголодь (В. Дрозд).
+
−
 
+
−
ні мед ні кутя́ кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький).
+
−
 
+
−
облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом кого. Говорити щось дуже приємне кому-небудь; улещувати когось. Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом, а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі (І. Нечуй-Левицький).
+
−
 
+
−
передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен (козак) говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв (Микита Павлович) у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).
+
−
 
+
−
скуштува́ти ме́ду якого, ірон. Зазнати чого-небудь (звичайно неприємного) на власному досвіді; відчути щось самому. — По правді сказати, умирати я не вмирав .. Ну, та це пусте — спробувати можна.— Тим паче,— додав сивий дід,— що доведеться тільки раз на віку скуштувати того меду! (М. Старицький).
+
−
 
+
−
уку́сить і ме́ду да́сть. Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. — Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе (укусить) й меду дасть,— призро (презирливо), гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний).  
+
−
 
+
−
хоч ме́дом масти́ кого. Як не догоджай комусь, усе безрезультатно; не задобрити. Масти хлопа хоч медом, він вкусить, наче гадюка (М. Коцюбинський); — Покривав декого, думав покаються, та мужика хоч медом масти, а він вкусить (М. Стельмах).
+
−
 
+
−
як (коли́) мед, то й ло́жкою. Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. — Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький); Що се виходить, “коли мед, то й ложкою”, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка).
+
−
 
+
−
як мед пи́ти, зі сл. жи́ти. Дуже добре, в достатках, заможно. Землю оре (Іван), добро складає. Мотря порядкує з свекрухою в хаті. Живуть, як мед п’ють (Панас Мирний).
+
−
 
+
−
як (мов, на́че і т. ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого. Від почутого у когось виникає почуття надії, задоволення, радості і т. ін.; приємно комусь. — Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук).
+
−
 
+
−
як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало). 2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).
+
−
 
+
−
як (мов, ні́би і т. ін.) ме́дом по губа́х кому. Дуже подобається, приємне що-небудь комусь. — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський); — Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький).
+
−
 
+
−
як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти, прили́пнути і под. Без почуття міри; жадібно. Припав до води, як муха до меду (Укр.. присл..).
+
−
 
+
−
як (мов, ні́би і т. ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти. У достатках, у розкошах. Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду… (В. Сосюра).
+
−
 
+
−
як му́сі в меду́ кому, жарт. Дуже добре комусь. От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ’яненко).
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мед.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мед 2.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Med.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honey1.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|VqzLZaCWNPA}}
 +
{{#ev:youtube|Lsj32UO9uRQ}}
  
−
==Див. також==
+
==Цікаві факти==
  
−
==Джерела та література==
+
* Мед - це єврейське слово, що дослівно перекладається як чари, або що-небудь, наділене магічними властивостями. Спочатку він використовувався тільки в кулінарії в якості цукро-замінника, але в наш час його активно додать у різні медикаменти.
 +
* Перші згадки про мед з'явилися приблизно 150 мільйонів років тому назад, вони були знайдені в ієрогліфіх. Єгиптяни використовували мед в якості своєрідної валюти, якою розплачувалися за товари та послуги. В Давньому Єгипті медом годували священних тварин, часто він був формою оплати данини.
 +
* Про мед сказано в Біблії.
 +
* Для того, щоб зібрати 100 грамів меду, бджолі необхідно облетіти сорок шість тисяч кілометрів.
 +
* В одинадцятому столітті мед був настільки цінним, що всі німецькі селяни були зобов'язані платити своїм феодалам медом і воском.
 +
* З'ясовано, що алергікам потрібно приймати по чайній ложці меду в день, причому важливо, щоб він був з того самого регіону, де живе алергік, це допоможе набути імунітет проти пилку.
 +
* За легендою, Демокріт через старість вирішив покінчити  з собою і почав відмовлятися від їжі. Щоб відкласти цю подію на дні свят, він наказав поставити перед собою чашу з медом, і, вдихаючи цей запах зумів продовжити своє життя на необхідну кількість днів. Коли мед віднесли геть, він помер у віці 107 років.
  
−
==Зовнішні посилання==
+
==Див. також==
−
 
+
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/spravzhniy-med-spravzhnya-korist Справжній мед - справжня користь], матеріали з сайту Екологія
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Сучасні словники]]
+
*[http://apiterapia.dovidnyk.info/index.php/apiterapiya-/propolisviskmumiyebdzholinaotruta/101-sklad_medu Склад меду], матеріали з сайту Апітерапія
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед],матеріал з Вікіпедії
  
 
[[Категорія:Ме]]
 
[[Категорія:Ме]]

Поточна версія на 22:14, 29 листопада 2013

Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.

Словник Грінченка

Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.

Сучасні словники

Мед-Фразеологічний словник української мови

  • (аж) з ме́дом та (з) ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком(І.Нечуй-Левицький).
  • вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).
  • вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).
  • вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); (Чирняк:) Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).
  • да́ти ме́ду кому, жарт. Ужалити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний).
  • як му́сі в меду́ кому, жарт. Дуже добре комусь. От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ’яненко).

Мед-Академічний тлумачний словник української мови

1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498);

2. Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси. Льохи, шинки з шинкарками, 3 винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 35); Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 360); Медом ярим Перемогу запивали (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 11); * У порівняннях. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Марко Вовчок, I, 1955, 280). Мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін.);

Ілюстрації

Мед.jpg Мед 2.jpg Med.jpg Honey1.jpg

Медіа

Цікаві факти

  • Мед - це єврейське слово, що дослівно перекладається як чари, або що-небудь, наділене магічними властивостями. Спочатку він використовувався тільки в кулінарії в якості цукро-замінника, але в наш час його активно додать у різні медикаменти.
  • Перші згадки про мед з'явилися приблизно 150 мільйонів років тому назад, вони були знайдені в ієрогліфіх. Єгиптяни використовували мед в якості своєрідної валюти, якою розплачувалися за товари та послуги. В Давньому Єгипті медом годували священних тварин, часто він був формою оплати данини.
  • Про мед сказано в Біблії.
  • Для того, щоб зібрати 100 грамів меду, бджолі необхідно облетіти сорок шість тисяч кілометрів.
  • В одинадцятому столітті мед був настільки цінним, що всі німецькі селяни були зобов'язані платити своїм феодалам медом і воском.
  • З'ясовано, що алергікам потрібно приймати по чайній ложці меду в день, причому важливо, щоб він був з того самого регіону, де живе алергік, це допоможе набути імунітет проти пилку.
  • За легендою, Демокріт через старість вирішив покінчити з собою і почав відмовлятися від їжі. Щоб відкласти цю подію на дні свят, він наказав поставити перед собою чашу з медом, і, вдихаючи цей запах зумів продовжити своє життя на необхідну кількість днів. Коли мед віднесли геть, він помер у віці 107 років.

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Медок&oldid=93301