Відмінності між версіями «Мечник»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/ | + | [http://sum.in.ua/s/mechnyk '''Академічний тлумачний словник української мови'''] |
'''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний [[Меч|мечем]]. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).'' | '''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний [[Меч|мечем]]. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).'' | ||
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-30.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-30.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-15.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-25.jpg|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-15.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-07.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-07.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
[[Категорія:Ме]] | [[Категорія:Ме]] | ||
Поточна версія на 17:32, 29 листопада 2013
Мечник, -ка, м. Меченосецъ.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
Мечник, а, чол., іст. Воїн, озброєний мечем. Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
Мечник у Київській Русі IX-XII ст. мол. дружинник, який виконував деякі судові функції.
Російсько-український академічний словник
Ме́чник – 1) (воин) ме́чник и мі́чник;
2) (палач) кат (-та);
3) бот. Gladiolus L. – коса́рики (-ків), ме́чик (-ка).
Мечено́сец – 1) см. Ме́чник 1;
2) (оруженосец) мечоно́ша, мечоно́сець (-сця);
3) (рыцарь Ливонского ордена) мечоно́сець (-сця).
Іноземні словники
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Мечник (стар.) — дворцовый чин древних русских князей. Главная обязанность М. была судебная; он должен был присутствовать, вместе с детским, при испытании железом и получал за это 5 кун. Ему поручались князем и другие дела. Так, в 1147 г. Андрей Боголюбский отправил своего М. послом к Ростиславичам. Присутствие М. на войне некоторые (Мрочек-Дроздовский) отрицают, говоря, что там был не М., а меченоша; но встречаются случаи посылки меченош и с дипломатическими целями, для переговоров с другим князем. Мечником (Ensifer, Gladifer, Armiger, Miecznik) называлось также должностное лицо в старой Польше, в обязанности которого входило носить перед королем меч, знак монаршей власти. М. коронный и литовский были постоянными чиновниками по войсковому судопроизводству; М. земские исполняли свою почетную службу лишь когда король находился в их землях. Коронный М. следовал за подкоморием и занимал 13-е место при дворе, литовский — за ловчим и занимал 12-е место.
Меченосец МЕЧЕНО/СЕЦ -сца; м. 1. Ист. Член немецкого рыцарского ордена, основанного в начале 13 в. для захвата Прибалтики, отличительным знаком которого было изображение меча и креста. 2. В средние века: воин, вооружённый мечом, а также слуга рыцаря, носивший за ним меч. 3. Порода аквариумных рыбок с длинным узким хвостовым плавником; рыбка этой породы.
Ілюстрації
|
|
|
|
