Відмінності між версіями «Рукопис»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рукопис, -су, '''''м. ''Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ. Категорія:Ру)
 
(→‎Ілюстрації руками студенів)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рукопис, -су, '''''м. ''Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.  
 
'''Рукопис, -су, '''''м. ''Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.  
 
[[Категорія:Ру]]
 
[[Категорія:Ру]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
<big>РУКОПИС</big> -  у первісному значенні — текст твору, написаний письменником, літературознавцем (чи переписувачем) від руки. Цим терміном називають також оригінал твору, запропонований чи підписаний до друку. (Літературознавчий  словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін./ 2-ге видання. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 606)
 +
 +
<big>РУКОПИС</big>, у, ч., розм., рідко РУКОПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу,  бо  дещо  не викінчено  (Коцюб.,  III,  1956,  203);
 +
У радянський час К. Е. Ціолковський опублікував понад 100 своїх праць і залишив 450 рукописів (Веч. Київ, 20. II 1970, 4); Засилаю Вам разом з оцим листком Вашу рукопись (Мирний,  V,  1955,  428).
 +
2. Пам'ятка стародавньої писемності. Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (їв., Тарас, шляхи, 1954, 373); На весь світ відомий Матанадаран — сховище древніх вірменських рукописів, де зібрано понад 10 тисяч унікальних манускриптів (Ком. Укр., З, 1967,  26).
 +
РУКОПИСАННЯ, я, с, заст. Рукопис; // Писання від  руки. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]С. 906)
 +
 +
<big>РУКОПИСНИЙ</big>, а, є. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука.., 12, 1962, 33); Рукописний журнал.
 +
2. Стос, до рукопису. Рукописна традиція; II Признач,  для зберігання рукописів.  Рукописний відділ. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]С. 906)
 +
 +
РУКОПИСЬ  див.  рукопис. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]] С. 906)
 +
 +
<big>РУКОПИС</big> – 1) В широкому значенні слова – будь-який текст, написаний від руки або надрукований на машинці. 2) Літературний або науковий твір написаний від руки. 3) У видавничій справі рукописом вважається текст твору, надісланий до видавництва для опублікування. (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 139).
 +
 +
<big>РУКОПИС</big>, - у, ч. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. 2. Пам'ятка стародавньої писемності (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089).
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукопис1.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукопис2.png|x140px]]
 +
|}
 +
==Ілюстрації руками студенів==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукопис3.jpg|x140px]]
 +
Алєксандрова А
 +
|}
 +
 +
==Це цікаво знати!==
 +
Рукописи, що розповідали про лицарів і витончене кохання між лордами і леді, були дуже популярні в Англії. (Велика ілюстрована енциклопедія історії / пер. З англ.. – К.: Махаон-Україна, 2001 . – С. 133).
 +
В європейських монастирях ченці проводили більшу частину часу за переписуванням од руки книг. Вони прикрашали загалові літери текстів і краї сторінок вишуканими візерунками. Мусульмани досягли досконалості в каліграфії та написанні текстів гарним почерком. Буддисти ілюстрували історію життя Будди. У Китаї у періоди Тан і Сун художники створювали досконалі пейзажі. У Мексиці поширювалися манускрипти. За законами ісламу художникам заборонялося зображувати людей  і тварин, оскільки це вважалося ідолопоклонством. Оздоблюючи текст, вони використовували рослинні орнаменти (Велика ілюстрована енциклопедія історії / пер. з  англ. – К.: Махаон-Україна, 2001. – С. 138-139).
 +
 +
==Синонімічний ряд ==
 +
Рукописний (написання від руки), писаний, писемний, недрукований (Зубков М. Практичний словник синонімів української мови / М. Зубков. – Харків: Весна, 2008. – 720 с. зі С. 578).
 +
Рукописання, рукопис, рукопис (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1] С. 906)
 +
 +
==Джерела та література==
 +
# Велика ілюстрована енциклопедія історії / пер. з  англ. – К.: Махаон-Україна, 2001. – С. 138-139
 +
# Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089
 +
# Зубков М. Практичний словник синонімів української мови / М. Зубков. – Харків: Весна, 2008. – 720 с
 +
# Літературознавчий  словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін./ 2-ге видання. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 606
 +
# Словник української мови: Том 8. (природа-ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]
 +
# Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 139
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
Рукопис - [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81].
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Поточна версія на 17:27, 29 листопада 2013

Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУКОПИС - у первісному значенні — текст твору, написаний письменником, літературознавцем (чи переписувачем) від руки. Цим терміном називають також оригінал твору, запропонований чи підписаний до друку. (Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін./ 2-ге видання. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 606)

РУКОПИС, у, ч., розм., рідко РУКОПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (Коцюб., III, 1956, 203); У радянський час К. Е. Ціолковський опублікував понад 100 своїх праць і залишив 450 рукописів (Веч. Київ, 20. II 1970, 4); Засилаю Вам разом з оцим листком Вашу рукопись (Мирний, V, 1955, 428). 2. Пам'ятка стародавньої писемності. Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (їв., Тарас, шляхи, 1954, 373); На весь світ відомий Матанадаран — сховище древніх вірменських рукописів, де зібрано понад 10 тисяч унікальних манускриптів (Ком. Укр., З, 1967, 26). РУКОПИСАННЯ, я, с, заст. Рукопис; // Писання від руки. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 906)

РУКОПИСНИЙ, а, є. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука.., 12, 1962, 33); Рукописний журнал. 2. Стос, до рукопису. Рукописна традиція; II Признач, для зберігання рукописів. Рукописний відділ. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 906)

РУКОПИСЬ див. рукопис. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]] С. 906)

РУКОПИС – 1) В широкому значенні слова – будь-який текст, написаний від руки або надрукований на машинці. 2) Літературний або науковий твір написаний від руки. 3) У видавничій справі рукописом вважається текст твору, надісланий до видавництва для опублікування. (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 139).

РУКОПИС, - у, ч. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. 2. Пам'ятка стародавньої писемності (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089).


Ілюстрації

Рукопис1.png Рукопис2.png

Ілюстрації руками студенів

Рукопис3.jpg

Алєксандрова А

Це цікаво знати!

Рукописи, що розповідали про лицарів і витончене кохання між лордами і леді, були дуже популярні в Англії. (Велика ілюстрована енциклопедія історії / пер. З англ.. – К.: Махаон-Україна, 2001 . – С. 133). В європейських монастирях ченці проводили більшу частину часу за переписуванням од руки книг. Вони прикрашали загалові літери текстів і краї сторінок вишуканими візерунками. Мусульмани досягли досконалості в каліграфії та написанні текстів гарним почерком. Буддисти ілюстрували історію життя Будди. У Китаї у періоди Тан і Сун художники створювали досконалі пейзажі. У Мексиці поширювалися манускрипти. За законами ісламу художникам заборонялося зображувати людей і тварин, оскільки це вважалося ідолопоклонством. Оздоблюючи текст, вони використовували рослинні орнаменти (Велика ілюстрована енциклопедія історії / пер. з англ. – К.: Махаон-Україна, 2001. – С. 138-139).

Синонімічний ряд

Рукописний (написання від руки), писаний, писемний, недрукований (Зубков М. Практичний словник синонімів української мови / М. Зубков. – Харків: Весна, 2008. – 720 с. зі С. 578). Рукописання, рукопис, рукопис (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] С. 906)

Джерела та література

  1. Велика ілюстрована енциклопедія історії / пер. з англ. – К.: Махаон-Україна, 2001. – С. 138-139
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089
  3. Зубков М. Практичний словник синонімів української мови / М. Зубков. – Харків: Весна, 2008. – 720 с
  4. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін./ 2-ге видання. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 606
  5. Словник української мови: Том 8. (природа-ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]
  6. Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 139

Зовнішні посилання

Рукопис - [1].

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Рукопис&oldid=92975