Відмінності між версіями «Рижій»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
<big>РИЖІЙ</big>, ю, ч. Однорічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з жовтими квіточками, з насіння якої виготовляють олію перев. для технічних потреб. Дощик, лий, дощик, лий І на кользу, й на рижій (Стельмах, Колосок.., 1959, 17); Злісними бур'янами в посівах льону є., рижій льоновий і пажитниця льонова (Техн. культ., 1956, 63) | <big>РИЖІЙ</big>, ю, ч. Однорічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з жовтими квіточками, з насіння якої виготовляють олію перев. для технічних потреб. Дощик, лий, дощик, лий І на кользу, й на рижій (Стельмах, Колосок.., 1959, 17); Злісними бур'янами в посівах льону є., рижій льоновий і пажитниця льонова (Техн. культ., 1956, 63) | ||
РИЖІЄВИЙ, а, є. Вигот. з рижію. Череп'яний каганчик, що вилупила його Катря з розбитого кашника, з каплею рижієвої олії на дні, ледве блимав у темному кутку (Мирний, IV, 1955, 286); Рижієву макуху використовують як концентрований корм для худоби, але в невеликій кількості (Ол. та ефір, культ., 1956, 175). | РИЖІЄВИЙ, а, є. Вигот. з рижію. Череп'яний каганчик, що вилупила його Катря з розбитого кашника, з каплею рижієвої олії на дні, ледве блимав у темному кутку (Мирний, IV, 1955, 286); Рижієву макуху використовують як концентрований корм для худоби, але в невеликій кількості (Ол. та ефір, культ., 1956, 175). | ||
| + | |||
<big>РИЖІЙНИЙ</big>, а, є. Те саме, що рижієвий. — Тільки заверну за ріг коло церкви,— думаю собі,— потягне рижійною олією — олійниця там стоїть... (Вас, І, 1959, 378). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] С. 532) | <big>РИЖІЙНИЙ</big>, а, є. Те саме, що рижієвий. — Тільки заверну за ріг коло церкви,— думаю собі,— потягне рижійною олією — олійниця там стоїть... (Вас, І, 1959, 378). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] С. 532) | ||
Поточна версія на 16:53, 29 листопада 2013
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РИЖІЙ (Camelina Crantz), рід однорічних рослин з жовтими пелюстками з родини Хрестоцвітих, стебло 30-100 см. заввишки. В Україні росте 6 видів, з них у культурі найпоширеніший рижій посівний ярий, рідше рижій озимий. Насіння рижію містить 25-46 % олії, яку використовують головним чином у техніці (для змащування різних частин), у виробництві оліфи, лаку, для миловаріння, рідше – харчування. (Енциклопедія українознавства: словникова частина / гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович ; [редкол. : проф. д-р Всеволод Голубничий, д-р Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець (літ. редактор) та ін.]. – Видавництво «Молоде життя», 1973. – Т.7. – С. 2506 (Наукове товариство ім. Шевченка).
РИЖІЙ, ю, ч. Однорічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з жовтими квіточками, з насіння якої виготовляють олію перев. для технічних потреб. Дощик, лий, дощик, лий І на кользу, й на рижій (Стельмах, Колосок.., 1959, 17); Злісними бур'янами в посівах льону є., рижій льоновий і пажитниця льонова (Техн. культ., 1956, 63) РИЖІЄВИЙ, а, є. Вигот. з рижію. Череп'яний каганчик, що вилупила його Катря з розбитого кашника, з каплею рижієвої олії на дні, ледве блимав у темному кутку (Мирний, IV, 1955, 286); Рижієву макуху використовують як концентрований корм для худоби, але в невеликій кількості (Ол. та ефір, культ., 1956, 175).
РИЖІЙНИЙ, а, є. Те саме, що рижієвий. — Тільки заверну за ріг коло церкви,— думаю собі,— потягне рижійною олією — олійниця там стоїть... (Вас, І, 1959, 378). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] С. 532)
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
- Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]
- Енциклопедія українознавства: словникова частина / гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович ; [редкол. : проф. д-р Всеволод Голубничий, д-р Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець (літ. редактор) та ін.]. – Видавництво «Молоде життя», 1973. – Т.7. – С. 2506 (Наукове товариство ім. Шевченка).
Зовнішні посилання
Рижій- [1].
