Відмінності між версіями «Рукодільство»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
<big>РУКОДІЛЛЯ</big> – я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев.. жіноча) робота взагалі. // Виріб, виконаний таким способом. 2. Шиття, в’язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці | <big>РУКОДІЛЛЯ</big> – я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев.. жіноча) робота взагалі. // Виріб, виконаний таким способом. 2. Шиття, в’язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці | ||
<nowiki>(Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089). | <nowiki>(Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089). | ||
− | |||
− | |||
<big>РУКОДІЛЛЯ</big>, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалї. – Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159); // Виріб, виконаний таким способом. – Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Вільде, На порозі, 1955, 145). | <big>РУКОДІЛЛЯ</big>, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалї. – Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159); // Виріб, виконаний таким способом. – Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Вільде, На порозі, 1955, 145). | ||
2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'р.зання (Рад. Укр., 5.II 1972, 4); Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (їв., Таємниця, 1959, 26). | 2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'р.зання (Рад. Укр., 5.II 1972, 4); Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (їв., Таємниця, 1959, 26). |
Версія за 16:46, 29 листопада 2013
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУКОДІЛЛЯ – я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев.. жіноча) робота взагалі. // Виріб, виконаний таким способом. 2. Шиття, в’язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089). <big>РУКОДІЛЛЯ</big>, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалї. – Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159); // Виріб, виконаний таким способом. – Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Вільде, На порозі, 1955, 145). 2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'р.зання (Рад. Укр., 5.II 1972, 4); Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (їв., Таємниця, 1959, 26). РУКОДІЛЬНИЙ, а, є. Прикм. до рукоділля. Рукодільна робота; Рукодільна творчість. РУКОДІЛЬНИЧАТИ, аго, аєш, недок. Займатися рукоділлям (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] С. 906) ==Ілюстрації== {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |- valign="top" |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукодільство1.png|x140px]] |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукодільство2.png|x140px]] |} ==Синонімічний ряд == Рукодільний, рукодільничати ==Джерела та література== # Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] # Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]