Відмінності між версіями «Тріска»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | [http://www.woodcapital.com.ua/vikoristanja-derevnoj-triski.html] | + | [http://www.woodcapital.com.ua/vikoristanja-derevnoj-triski.html'''Використання тріски'''] |
| + | |||
| + | Менш знайомим способом використання деревної тріски є її використання в якості мульчі. Порівняно з мульчою з кори, деревна тріска більш довговічна та естетичніша. За цим призначенням деревну тріску використовують садівничі компанії. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Поточна версія на 16:07, 29 листопада 2013
Тріска, -ки, ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єщем огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. Ум. Трісочка.
Сучасні словники
- Щамба (ТРІ́СКА), и, жін. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітав за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (Максим Рильський, I, 1960, 316); * У порівняннях. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Марко Вовчок, І, 1955, 332); — Не розтравляй мені душу цим Яковом, — одразу хмурніє Терентій. — Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (Михайло Стельмах, I, 1962, 114);
- Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Олесь Гончар, І її, 1959, 226);
- Уламок чогось дерев'яного. Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Євген Гребінка, I, 1957, 83); — За що ви б'єтесь? — твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 116);
- Стружка з дерева. То була страшна курна хата.. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Гриць.. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 14);
- збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів. Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових
- на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т. ін. Зовсім, повністю. Бачив лев, що розбиті кайдани! .. Вирвав арфи в єгиптянок і на тріски поламав (Леся Українка); Трощила, мов грім, бліндажі на тріски Цариця траншейного бою — граната (І. Нехода); Скільки на тріски розлетілося барж — знали промисловці (М. Рудь); Розбиває (поет) гітару на тріски і вкидає їх у грубку (В. Самійленко); І де розсипались окови, Де трон розпався на тріски,— Зросли поемами будови, Лани розквітли, мов казки (М. Рильський).
- як (мов, ні́би і т. ін.) трі́ска.1. зі сл. худи́й. Дуже, вкрай. Проте мінери — ані пари з вуст. За них усе сказав довгий як дрюк і худий мов тріска Павлюк, підступивши до Артема (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Дуже худий (про людину). (Карпо:) — Жінка почала сохнути, як тріска стала. Та так і вмерла (Панас Мирний).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Менш знайомим способом використання деревної тріски є її використання в якості мульчі. Порівняно з мульчою з кори, деревна тріска більш довговічна та естетичніша. За цим призначенням деревну тріску використовують садівничі компанії.
