Відмінності між версіями «Тріска»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/Triska '''Щамба'''] | |
+ | * Щамба (ТРІ́СКА), и, жін. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітав за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (Максим Рильський, I, 1960, 316); * У порівняннях. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Марко Вовчок, І, 1955, 332); — Не розтравляй мені душу цим Яковом, — одразу хмурніє Терентій. — Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (Михайло Стельмах, I, 1962, 114); | ||
+ | * Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Олесь Гончар, І її, 1959, 226); | ||
+ | * Уламок чогось дерев'яного. Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Євген Гребінка, I, 1957, 83); — За що ви б'єтесь? — твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 116); | ||
+ | *Стружка з дерева. То була страшна курна хата.. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Гриць.. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 14); | ||
+ | * збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів. Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 14:18, 29 листопада 2013
Тріска, -ки, ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єщем огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. Ум. Трісочка.
Зміст
Сучасні словники
- Щамба (ТРІ́СКА), и, жін. Невеликий тонкий шматок деревини, який відкололи або відколовся від стовбура, колоди тощо. Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає (Номис, 1864, № 1249); Відлітав за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (Максим Рильський, I, 1960, 316); * У порівняннях. А жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Марко Вовчок, І, 1955, 332); — Не розтравляй мені душу цим Яковом, — одразу хмурніє Терентій. — Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (Михайло Стельмах, I, 1962, 114);
- Тонкий шматок сухого дерева; скіпка. Приносив [наймит] у хату дров на завтра, щепав [скіпав] тріски на підпал (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Олесь Гончар, І її, 1959, 226);
- Уламок чогось дерев'яного. Де ж човен дівався, де плавле [плаває] мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі Біліють із його тріски (Євген Гребінка, I, 1957, 83); — За що ви б'єтесь? — твердо одказав він, переломив палицю на три часті, кинув тріски під під і тихо вийшов з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 116);
- Стружка з дерева. То була страшна курна хата.. Стіни чорні, вкриті сажею. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Гриць.. теслярував. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок, що Антонові не було куди й ступити (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 14);
- збірн., спец. Деревообробні відходи, що їх використовують для різних виробів. Деревину пнів з успіхом переробляють на смолу, скипидар, каніфоль, технологічну тріску для виробництва деревинно-стружкових