Відмінності між версіями «Небезпека»

Поточна версія на 14:17, 29 листопада 2013

Словник Грінченка

Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. Єв. Л. VIII. 23.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

                    Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕБЕЗПЕКА, и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).

                    Фразеологічний словник української мови

НЕБЕЗПЕКА гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

Ілюстрації

Медіа

Класифікації небезпек

Поняття безпеки і небезпеки Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти. Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу. На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію: – за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні); – за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні; – за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом; – за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки; – за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо; – за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо; – за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих; – за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо. Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо). Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі). До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо). Означення і вимірювання ризику Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США). Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років. Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий. Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості. Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід. Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях. Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності. Класифікація надзвичайних ситуацій Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи. Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні). З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності: об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих); суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.). В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій. Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа". Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією. Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види. Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених. Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.

Іноземні словники

dan•ger (ˈdeɪn dʒər)

1. liability or exposure to harm or injury; risk; peril.

2. an instance or cause of peril; menace.

3. Obs. power; jurisdiction; domain.

[1175–1225; < Old French dangier, alter. of dongier (by influence of dam damage) < Vulgar Latin *domniārium= Latin domini(um) dominion + -ārium, neuter of -ārius -ary]

syn: danger, hazard, peril imply harm that one may encounter. danger is the general word for liability to injury or harm, either near at hand and certain, or remote and doubtful: to be in danger of being killed. hazard suggests a danger that one can often foresee but cannot avoid: A mountain climber is exposed to many hazards. peril usu. denotes great and imminent danger: The passengers on the disabled ship were in great peril.

Зовнішні посилання

http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека