Відмінності між версіями «Дужий»

Поточна версія на 14:12, 29 листопада 2013

Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б’є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. Дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Єв. Мт. IX. 12. Ум. Дуженький.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 433. ДУЖИЙ, а, е; вищ. ст. дужчий.

1. Який має велику фізичну силу; сильний. На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка, III, 1952, 559); Дужі коні не йшли, а бігли, й з-під полички плуга виверталася масна скиба (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 201); Отроша схопив дужими руками Трохима за комір і поставив на ноги (Олекса Десняк, I, 1955, 429).

2. Дуже великий, значний щодо сили, ступеня вияву і т. ін. Далеко, далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчаря (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); Дужий степовий вітер дув поривами, знімаючи куряву понад шляхом (Юрій Смолич, V, 1959, 588); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 196); Дужий потік повітря зірвав з Безвіконного кепку (Олесь Донченко, I, 1956, 480).

3. Який має велику силу, авторитет, вплив; могутній. Ой, прослалась доріженька Від Дніпра до Ужа — Тепер наша Україна Велика та дужа (Українські народні думи.., 1955, 541); Вінок безсмертя сплітайте, сестри! Поета славить країна дужа..! (Максим Рильський, II, 1960, 124).

4. у знач. ім. дужі, жих, мн. Люди з твердим, стійким, вольовим характером. Покоління дужих не здолати! (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 46).

5. Фізично здоровий, не хворий. Дядина все коло мене клопочеться. — Нічого, тіточко, — кажу їй. — ..Я дужа, зовсім дужа (Ганна Барвінок, Оаов.., 1902, 68); Бажаю Вам якнайбільше здоров'я. Будьте веселі й дужі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250).

Словник синонімів Синоніми до слова „ду́жий“:

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й,НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., ТИТАНІ́ЧНИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙ рідко, НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил. Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека булачимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А вусьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли звеличезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров);Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (ГригорійТютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі цівеликі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (ЛесяУкраїнка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І.Муратов); У ньому [романі Тихого "Рахунок за сонце"] нема масштабного зображення подій (з журналу); На тойнесвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом(Т. Масенко); В несосвітеннім сум'ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). - Пор. 1. винятко́вий, 1.надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.

Ілюстрації

x140px

Медіа

Див. також

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 433.http://sum.in.ua/s/duzhyj

Всесвітній словник української мови.http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B9

Зовнішні посилання