Відмінності між версіями «Когут»

Поточна версія на 13:49, 29 листопада 2013

Ко́гут, -та, м. 1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться. Ном. 2) Тетеревъ (у гуцуловъ). Шух. І. 237. 3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Шух. І. 128. Ум. Когутик. Ув. Когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче. Нп.

Сучасні словники

Когут

ПІВЕНЬ, вня, чол.

1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний, I, 1954, 50); В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 157);

• У порівняннях. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшепі півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 32);

// Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 12); // Самець деяких інших птахів ряду курячих. До других (третіх) півнів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні. Яремченко заночував у Біляєва. Говорили довго, геть-геть запівніч, до других півнів (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 13); — На добраніч, — сказав учитель і пішов до дверей. — Та не засиджуйтесь до третіх півнів. Завтра на роботу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 347); До (перших) півнів— до першого співу півнів уночі; до півночі. Перший раз засиділись хлопці до півнів (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 111); Докія прокидається до перших півнів (Михайло Стельмах, II, 1962, 393); Іти (ходити, виступати і т. ін.) півнем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду. Зовні Микола Васильович весь помолодів, ходив півнем у «піджачку наопашки» (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 82); Перші (другі, треті) півні (співають, проспівали) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби. Півні заспівали по селі. — Та вже пізненько! — промовили обоє разом. — Се вже перші півні співають (Марко Вовчок, I, 1955, 150); Поснули пізно, коли по всій Троянівці співали перші півні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); Розходитись стали мужики уже перед світом — проспівали другі півні (Андрій Головко, II, 1957, 230); Ще треті півні не співали. Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); Півень убрід переходить (переходив) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і т. ін.). Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 127); Пускати (пустити, ловити, зловити) півня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення. Як переживав [Келембет] боляче, коли вони не так вели, коли фальшива нота вислизала з їхньої горлянки, коли співак «пускав півня» чи заводив упоперек (Юрій Яновський, II, 1954, 97); Пускати (пустити) [червоного] півня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти. — Пан одніме, Чіпко: ..Не одбере він...ні! Хай тільки одбере [діда]... Я йому такого пущу півня!.. — грізно каже Чіпка (Панас Мирний, I, 1949, 158); Після дев'ятсот п'ятого року селяни майже кожного літа після жнив пробували пускати панові червоного півня (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 172); Співати (заспівати, запіяти і т. ін.) півнем — наслідувати, удавати спів півня. [Семен:] Щось неначе лежить? ..Що воно таке? (Іван співа півнем). Справді, чи не відьма? (Марко Кропивницький, І, 1958, 92); Була одна чорна курка, така несуща курка, та що! — запіяла півнем, і треба було голову втяти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); Червоний півень — пожежа. Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 53).

2. перен., розм. Про задерикувату й запальну людину. Всі для нас народи рівні — і великі і малі. Не деріть ви горла, півні, щоб десь клюнуть на землі (Павло Тичина, II, 1957, 301). ▲ Морський півень — риба з великими яскравими плавниками, схожими на крила. Звучання у риб і морських тварин завжди має певне призначення. Під час нересту сильний шум здіймають морські півні, морські крокодили (Наука і життя, 10, 1962, 40); Заблищали [в сітці] морські півні з червоними перами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 228).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Матеріали з Вікіпедії

Світова міфологія залишала пам'ять про півня як істоту, якої боїться нечисть (чорти, стригої, відьми та ін.). Наприклад, китайський чарівний птах Чунмін, що боровся із нечистою силою, був схожим на півня, Василіск — потворний змій — губитель — боявся лише півня. Цікаво, що, за міфами, він вилупився із яйця, знесеного півнем.

У праукраїнців півень вважався передвісником зорі, сходу Сонця, а, отже, пробудження життя. Не випадково існувала така народна назва як «будимир», тобто «буди світ». Півень, за даними О.Афанасьєва, був «представником грозового полум'я», «символом вогню», «уособленням домашнього вогнища». Ось чому стилізоване зображення його знаходимо на дахах, шпилях будівель, скринях, рушниках. Це був водночас талісман проти пожежі і вогню. До речі, за даними А. Голана, у Китаї півень на стіні — оберіг від стихії полум'я.