Відмінності між версіями «Півонія»
(Створена сторінка: '''Піво́нія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, '''''ж. ''= '''Пивонія. '''О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22. [[Категорі...) |
(→Див. також) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Піво́нія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, '''''ж. ''= '''Пивонія. '''О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22. | '''Піво́нія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, '''''ж. ''= '''Пивонія. '''О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22. | ||
[[Категорія:Пі]] | [[Категорія:Пі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' | ||
+ | [http://slovopedia.org.ua/29/53407/18155.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] | ||
+ | ПІВОНІЯ | ||
+ | багаторічна трав'яниста рослина, рідше кущ або напівкущ родини жовтецевих (півонієвих), поширена в Азії, Європі, Пн. Америці і Перу; декоративна рослина; бл. 15 видів; квіти вел., запашні, махрові, рожевого, червоного і білого кольору; вирощують в парках, садах, для букетів численні сорти п. китайської. | ||
+ | |||
+ | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
+ | ПІВОНІЯ, і, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5). | ||
+ | |||
+ | 2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Poin4.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Poin3.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Poin2.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Poin1.jpeg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|http://youtu.be/qubqY2M7qWc}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [[Словник Бориса Грінченка]] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://slovopedia.org.ua/29/53407/18155.html Словопедія] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] |
Поточна версія на 12:58, 29 листопада 2013
Піво́нія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = Пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ПІВОНІЯ багаторічна трав'яниста рослина, рідше кущ або напівкущ родини жовтецевих (півонієвих), поширена в Азії, Європі, Пн. Америці і Перу; декоративна рослина; бл. 15 видів; квіти вел., запашні, махрові, рожевого, червоного і білого кольору; вирощують в парках, садах, для букетів численні сорти п. китайської.
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПІВОНІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).