Відмінності між версіями «Правиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
(Зовнішні посилання)
Рядок 58: Рядок 58:
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F]]
+
 
 
[[Категорія:Пр]]
 
[[Категорія:Пр]]

Версія за 12:56, 29 листопада 2013

Правиця, -ці, ж. 1) Десница, права рука. Без Ніженського полку, як без руки правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. Ум. Правичка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРАВИЦЯ 1, і, жін.

1. Права рука; протилежне лівиця, ліва рука. Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Д. Жуан вклоняється по-східному: прикладає правицю до серця, до уст і до чола (Леся Українка, III, 1952, 353); Коли твій брат, твій син, твоя дитина Тне ворога з-за правого плеча, Коли за волю бореться країна, — Веде в бою правиця Ілліча (Максим Рильський, II, 1960, 240); * Образно. Коли прибудеш влітку до столиці, Немов на конях вилетять каштани, Угору підіймаючи правиці (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 40). ♦ Бути (ставати, стати) правицею — те саме, що Бути (ставати, стати) правою рукою (див. правий 1). А ти, вірний слуга мій, Бекташ-бей, станеш моєю правицею (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 346); — Незабаром став я його правицею, бо без мене не міг він [отаман] кроку ступити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 71); Подати правицю — духовно з'єднатися з ким-небудь; подружитися, побрататися. Однокровному народу Наш народ подав правицю, На єднання, на помогу, На погибель ворогам (Максим Рильський, II, 1960, 242).

2. рідко. Реакційна, консервативна партія або реакційний напрям у партії, ворожий передовим течіям у політичному й громадському житті. Злетілися й лідери контрреволюційних партій — і центра, і правиці, і лівиці: октябристи, трудовики, кадети, есери і меншовики (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 8).

Ілюстрації

1349610943 kak-obuchit-rebenka-ponyatiyam-pravo-i-levo-2.jpg O8C FVQyYF0.jpg 712164.jpg 2743 ruka.jpg

Медіа

Див. також

Права рука Правиця: цикаві факти

Цікава інформація

Праві партії України


Політична партія «Наша Україна» (колишня назва — Народний Союз «Наша Україна») — українська політична партія. Заснована у 2005 році учасниками блоку «Наша Україна». Зареєстрована Міністерством юстиції України 22 березня 2005 р. та видано Свідоцтво № 115-п.п.24 березня 2005 р.


Всеукраї́нське об'є́днання «Свобо́да» — українська націоналістична[4] партія, зареєстрована в 1995 році, однак діяла з 1991 року. До лютого 2004 року мала назву Соціал-Національна партія України. Лідер партії — Олег Тягнибок.


Народний Рух України — сучасна політична партія в Україні. Скорочена назва партії (відповідно до статуту) — Українська народна партія «Рух» або Рух.[1] Скорочені назви до XXII З'їзду (19 травня 2013)- НРУ, Рух


Українська Народна Партія — в минулому, одна з провідних націонал-демократичних партій сучасної України. 19 травня 2013 партія об'єдналася з Народним Рухом України, утворивши єдину партію — Рух.


Українська платформа «Собор» — українська політична партія. Бере початок зі створення 1990 року Української республіканської партії. Нині після низки об'єднань і розколів партія має назву: Політична партія Українська платформа "СОБОР".


Християнсько-Демократичний Союз (ХДС) — українська політична партія, створена 8 лютого 1997 року в Києві під первісною назвою «Християнсько-Народний Союз».

Іноземні посилання

Right to keep and bear arms Right arm production Strong arm

Зовнішні посилання