Відмінності між версіями «Оженіння»
(→Ілюстрації) |
(→Орфографічний словник української мови) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
===[http://%20http://slovopedia.org.ua/35/53394/49266.html Орфографічний словник української мови]=== | ===[http://%20http://slovopedia.org.ua/35/53394/49266.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| − | |||
іменник середнього роду | іменник середнього роду | ||
обряд одруження | обряд одруження | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/ozheninnja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| − | + | ||
| − | + | ОЖЕНІННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням оженити і оженитися. Всі поздоровляли Радюка з оженінням, бажали йому щастя-долі в новому житті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 618); Коли оповів Дмитро Катерині свою бесіду з дсдем [татом] про оженіння, попала дівчина в задуму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 83). | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 23: | Рядок 22: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|YYTZEEuUTsE}} | ||
| + | {{#ev:youtube|rM2e2EfBEO8}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/vesilni-obriady/68-vesillia-stsenarii-vesillia Сучасні весільні звичаї.] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/vesilni-obriady/77-vesilni-prykmety Весільні прикмети] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/pisni/kolomyiky/192-vesilni-kolomyiky Весільні коломийки] | ||
| + | |||
| + | [http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/vesilni-obriady/76-vesilni-pryvitannia Весільні привітання] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/ УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА.ілюстрований етнографічний довідник] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | ===Цикли українського весілля=== | ||
| + | |||
| + | Українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===“Брама”, “рогачка”, “шлябант”.=== | ||
| + | |||
| + | Так, в основному називають процес викупу нареченої. | ||
| + | Назва походить від того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є запрошеними на весілля. Хоча дуже часто в цьому дійстві беруть участь і брати та родичі молодої і запрошена молодь. | ||
| − | + | Традиційно в Україні грошової одиницею для викупу молодої була горілка, хоча в деяких районах просять ще й гроші, але це запозичений звичай і появився лише з радянською окупацією. Зазвичай ставлять по пляшці горілки на кожен край стола і пляшку посередині. Кількість може бути збільшена, тому в багажнику варто мати принаймні ящик горілки. Також варто запастися на той випадок, якщо поставлять ще браму десь посередині чи напочатку вулиці. Таке трапляється вкрай рідко, але буває. | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 08:47, 29 листопада 2013
Ожені́ння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. Оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
іменник середнього роду обряд одруження
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЖЕНІННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням оженити і оженитися. Всі поздоровляли Радюка з оженінням, бажали йому щастя-долі в новому житті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 618); Коли оповів Дмитро Катерині свою бесіду з дсдем [татом] про оженіння, попала дівчина в задуму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 83).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА.ілюстрований етнографічний довідник
Цікаві факти
Цикли українського весілля
Українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин.
“Брама”, “рогачка”, “шлябант”.
Так, в основному називають процес викупу нареченої. Назва походить від того, що дорогу перед під’їздом до нареченої перегороджують столом, на якому обов’язково має бути ікона, пляшка горілки, хліб, м’ясне та солодке. Браму ставлять, в основному, хлопці, які живуть на вулиці чи в будинку молодої, далекі друзі чи однолітки нареченої, які не є запрошеними на весілля. Хоча дуже часто в цьому дійстві беруть участь і брати та родичі молодої і запрошена молодь.
Традиційно в Україні грошової одиницею для викупу молодої була горілка, хоча в деяких районах просять ще й гроші, але це запозичений звичай і появився лише з радянською окупацією. Зазвичай ставлять по пляшці горілки на кожен край стола і пляшку посередині. Кількість може бути збільшена, тому в багажнику варто мати принаймні ящик горілки. Також варто запастися на той випадок, якщо поставлять ще браму десь посередині чи напочатку вулиці. Таке трапляється вкрай рідко, але буває.
