Відмінності між версіями «Зола»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Склад і властивості == | == Склад і властивості == | ||
− | '''Зола''' складається з продуктів окиснення і випалення золотвірних компонентів мінеральної частини і органічних сполук палива і деякої кількості невигорілих його органічних компонентів (недопал). В промислових умовах зола утворюється у вигляді тонкодисперсного порошку — золи-уносу і шлаку — сплавленого уламкового матеріалу. При спаленні палива з рідким шлаковидаленням в осн. утворюється шлак, при сухому — на 80% зола-унос. | + | '''Зола''' складається з продуктів окиснення і випалення золотвірних компонентів мінеральної частини і органічних сполук палива і деякої кількості невигорілих його органічних компонентів (недопал). В промислових умовах зола утворюється у вигляді тонкодисперсного порошку — ''золи-уносу'' і ''шлаку'' — сплавленого уламкового матеріалу. При спаленні палива з рідким шлаковидаленням в осн. утворюється шлак, при сухому — на 80% зола-унос. |
− | + | За плавкістю (температурі початку плавлення) золу поділяються: | |
* легкоплавкі (менше 1200С) | * легкоплавкі (менше 1200С) | ||
* середньоплавкі (1200—1350С) | * середньоплавкі (1200—1350С) |
Версія за 23:58, 28 листопада 2013
Зола, -ли́, - пилоподібний або шлакоподібний залишок, що утворюється з мінеральної частини палива, коли воно повністю згоряє.
Зола вугільна - мінеральна речовина, що залишається після спалювання вугілля при температурі біля 800 0 С при доступі повітря.
Склад і властивості
Зола складається з продуктів окиснення і випалення золотвірних компонентів мінеральної частини і органічних сполук палива і деякої кількості невигорілих його органічних компонентів (недопал). В промислових умовах зола утворюється у вигляді тонкодисперсного порошку — золи-уносу і шлаку — сплавленого уламкового матеріалу. При спаленні палива з рідким шлаковидаленням в осн. утворюється шлак, при сухому — на 80% зола-унос.
За плавкістю (температурі початку плавлення) золу поділяються:
- легкоплавкі (менше 1200С)
- середньоплавкі (1200—1350С)
- тугоплавкі (1350—1500С)
- неплавкі (більше 1500С)