Відмінності між версіями «Щавлик»

Версія за 22:53, 28 листопада 2013

Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩАВЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до щавель. Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків. Щавлик та картопля, та квасолин з десяток (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 386). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 571.

Лікарські рослини України

Щавель альпійський, Щавель гороб'ячий

Щавель гороб'ячий (Rumex acetoselia L.). Російська назва — щавель воробьиный; місцева — гречка дика, квасець горобиний, квасниця польова, квасок, опуцьки гороб'ячі, путяник, щавник, ідава, щавель горобинець польовий, щавель горобиний, щавель гусиний, щавель заячий, щавель наський, щавель овечий, щавель польовий, щавель сорочий, щавий, щавій квасець, щавка, щавлик горобиний, щавлук горобиний, щавлюк, щавль, щавник сорочий, щалка, щевій, щівник.

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки від 16 до 60 см. Кореневище повзуче. Стебел — одне-чотири. Середня лопать прикореневих та нижніх стеблових листків — ланцетна або яйцевидно- ланцетна, верхніх — лінійно-ланцетна. З кутів верхніх листків виростають розгалужені суцвіття з дрібними червонувато-зеленими квітками. Цвіте в травні—серпні.

Росте на полях, сіножатях, пасовищах, по берегах річок, як бур'ян у посівах.

З лікувальною метою використовують водний настій з листків, які збирають під час цвітіння.

Щавель гороб'ячий широко застосовується в народній медицині. Вважається добрим лікувальним засобом при гарячці, хворобах печінки і болях голови

http://www.bagnet.org/news/showbiz/76451

===[http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=2201 Михайло СТЕЛЬМАХ]===

ЗАЯЧИЙ СЕКРЕТ

ЯК ЖУРАВЕЛЬ ЗБИРАВ ЩАВЕЛЬ

На болоті журавель Цілий день збирав щавель. Назбирав собі на борщ, Та якраз вперіщив дощ, І щавель знесла водиця,— Без борщу лишилась птиця. З того часу журавель Сировим жує щавель.

Щавель Толковый словарь Ефремовой м. Многолетнее травянистое растение семейства гречишных с продолговатыми кислого вкуса листьями, употребляемыми в пищу. Щавель Большой энциклопедический словарь ЩАВЕЛЬ - род одно- и многолетних трав и полукустарников семейства гречишных. 150-200 видов (большей частью сорняки), в Евразии, Африке, Сев. и Юж. Америке; в России ок. 70 видов. Щавель обыкновенный - овощная культура (в листьях витамины С, В, каротин, щавелевая кислота и ее соли и др.), в Евразии, Сев. Америке; в России в основном в Европейской части; урожайность 100-150 ц с 1 га. Собирают также дикорастущий щавель.

Щавель Толковый словарь Даля м. и щавей костр. растенье Rumex acetosa; кислица, кисличка, кисленица, кислинка, кислушка, кислятка, киследь и пр. | R. acetosella, малый щавель, сорочий, воробьиный, гусиный, квасец. | R. hydrolapathum и др. конский щавель. | Воробьиный щавель, Silene nutans | Заячий щавель, см. дробинец. | Кобылий, колючий щавель. вороний мак, Papaver argemone. Свиной щавель, Cirsium lanceolatum, дедовник, вахлачка, свиной терн. Щавелевая, щавельная кислота. Щавельные щи. Щавельник, -ница, охотник до щавеля. ...

Щавель Современная энциклопедия ЩАВЕЛЬ, род одно- и многолетних трав и полукустарников (семейство> гречишные). 150-200 видов (в основном сорняки), в Евразии, Африке, Америке, там же возделывается щавель обыкновенный. Листья (100-150 ц с 1 га) богаты витаминами, щавелевой кислотой и её солями. Используется в кулинарии и народной медицине (при желудочно-кишечных расстройствах и др.).