Відмінності між версіями «Пустка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
пусте житло; (необжита земчя) пустир, пустище, пустирище, пустиння, пустовщина; (в хаті) запустіння; (в серці) ПОРОЖНЕЧА. | пусте житло; (необжита земчя) пустир, пустище, пустирище, пустиння, пустовщина; (в хаті) запустіння; (в серці) ПОРОЖНЕЧА. | ||
| + | |||
| + | Стояти пусткою — бути пустим, безлюдним (про приміщення). В новій хаті жив Мороз із сім'єю, стара — стояла пусткою (Степан Васильченко, II, 1959, 325); В сьомому класі не було нікого — клас стояв пусткою, потрощені парти, брудні голі стіни (Олександр Довженко, I, 1958, 362). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 22:44, 28 листопада 2013
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Нп. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Зміст
Сучасні словники
пусте житло; (необжита земчя) пустир, пустище, пустирище, пустиння, пустовщина; (в хаті) запустіння; (в серці) ПОРОЖНЕЧА.
Стояти пусткою — бути пустим, безлюдним (про приміщення). В новій хаті жив Мороз із сім'єю, стара — стояла пусткою (Степан Васильченко, II, 1959, 325); В сьомому класі не було нікого — клас стояв пусткою, потрощені парти, брудні голі стіни (Олександр Довженко, I, 1958, 362).
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=NFEsJgC5lzM