Відмінності між версіями «Жінка»
(→Див. також) |
Елена (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67. | '''Жінка, -ки, '''''ж. ''1) Женщина. ''Жінки довге волосся мають, а розум короткий. ''Ном. № 9034. ''І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. ''Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. ''Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. ''Мет. 94. Ум. '''Жінонька, жіночка. '''''А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. ''Шевч. 67. | ||
| − | + | <br /> | |
| − | ==Сучасні словники== | + | ==Сучасні словники==<br /> |
| − | + | '''''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15220-zhinka.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.']''''<br /> | |
| − | Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67. | + | <br /> |
| + | '''Жі́нка''', -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.<br /> | ||
| + | <br /> | ||
| − | 1. Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). | + | '''''[[Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234]].''''' |
| − | + | '''1.''' Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103). <br /> | |
| − | 2. Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). | + | '''2.''' Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18). <br /> |
| − | + | '''3.''' Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45); | |
| − | 3. Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45); | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 29: | Рядок 30: | ||
Мати | Мати | ||
Людина | Людина | ||
| − | Чоловік | + | Чоловік<br /> |
| + | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Жі]] | [[Категорія:Жі]] | ||
Версія за 17:27, 28 листопада 2013
Жінка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. Жінонька, жіночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
==Сучасні словники==
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.''
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі: А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 234.
1. Особа жіночої статі; протилежне чоловік. Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня, День.., 1950, 103).
2. Доросла, на відміну від маленької дівчинки. Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18).
3. Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. — Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Андрій Головко, II, 1957, 45);
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
Жіночність
http://uk.wikipedia.org/wiki/Жіночність
Жіноча стать
Філогінія
Фемінізм Дівчина
Мати
Людина
Чоловік
Див. Довідка:Посилання
