Відмінності між версіями «Жнива»
Елена (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Efnir (обговорення • внесок) |
||
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива5.jpg|x200px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива6.jpg|x200px]] } |
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 11:35, 28 листопада 2013
Жнива, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
ЖНИ́ВА́, жнив, ж. мн.
1.Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV.
2.Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать.Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск.
3.Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Камен. у.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.
ЖНИ́ВА́, жнив, мн.
1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю (Іван Франко, IV, 1950, 82);
// Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427); — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському (Яків Качура, Вибр., 1953, 248);
// перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива (Олександр Корнійчук, I, 1955, 71); Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вірші
ЖНИВА
Жнива — то найважча робота.
Машини натомлюють шлях,
Як краплі гарячого поту,
Пшениця у сірих мішках.
Хліб наш насущний...
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю.
Пливуть комбайни й тануть вдалині.
Село жнивує. Хліб село збирає —
Пережива найрадісніші дні.
І сон утік. І спека не змагає,
І призабуто враз про вихідні.
Село жнивує. Урожай збирає,
Біжать валки по золотій стерні.
А ген, де жовта курява витає, —
Шоферські траси до токів лягли.
І бригадир на обрій поглядає:
— Хоча б дощі оце не почали…
…Село жнивує. Хліб село збирає,
Щоб ми в достатку на землі жили.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Приказки
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять
Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.
Ілюстрації
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
}
МедіаДив. також(Посилання на сторінки цієї Вікі) Див. Довідка:Стиль
Джерела та літератураДив. Довідка:Стиль Зовнішні посиланняДив. Довідка:Посилання [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]] |