Відмінності між версіями «Нудитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (Павло Грабовський | + | 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. |
| − | Нудитися світом — те саме, що Нудити світом | + | Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (Павло Грабовський); |
| + | Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (Михайло Коцюбинський, ); | ||
| + | Мелашка вже нудилась за Бісвцями, за батьком, за своєю доброю матір'ю (Нечуй-Левицький,); | ||
| + | Нудитися світом — те саме, що Нудити світом . Хоть він за нею і журився І світом цілий день нудився; Та ба! бач треба покидать (Іван Котляревський, I, 1952, 82); То лаяв [Халявський] усякого, хто тільки на думку йому приходив, то світом нудився, і з журби аж захляв (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208); Чіпка собі нудиться світом, коли немає нікого з товариства (Панас Мирний, II, 1954, 294). | ||
2. рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.). — От кобець — менший вас, а їсти як захоче: Летить — і душить горобця. Зате він з голоду ніколи не нудився (Євген Гребінка, I, 1957, 46). | 2. рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.). — От кобець — менший вас, а їсти як захоче: Летить — і душить горобця. Зате він з голоду ніколи не нудився (Євген Гребінка, I, 1957, 46). | ||
| + | |||
==Українсько-російський словник== | ==Українсько-російський словник== | ||
Нудитися | Нудитися | ||
Версія за 11:20, 28 листопада 2013
Ну́ди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Нп. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.
Зміст
Сучасні словники
1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (Павло Грабовський); Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (Михайло Коцюбинський, ); Мелашка вже нудилась за Бісвцями, за батьком, за своєю доброю матір'ю (Нечуй-Левицький,);
Нудитися світом — те саме, що Нудити світом . Хоть він за нею і журився І світом цілий день нудився; Та ба! бач треба покидать (Іван Котляревський, I, 1952, 82); То лаяв [Халявський] усякого, хто тільки на думку йому приходив, то світом нудився, і з журби аж захляв (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208); Чіпка собі нудиться світом, коли немає нікого з товариства (Панас Мирний, II, 1954, 294).
2. рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.). — От кобець — менший вас, а їсти як захоче: Летить — і душить горобця. Зате він з голоду ніколи не нудився (Євген Гребінка, I, 1957, 46).
Українсько-російський словник
Нудитися
скучать, тосковать; (быть в мрачном настроении) хандрить; (мучиться) томиться, изнывать
Орфоепічний словник української мови
Нудитися
[ну/диетиес'а і нуди/тиес'а] ну/джу/с'а, ну/диес':а, ну/диец':а, ну/д'ац':а; нак. нуди/с'а, нуд'і/ц':а і ну/дз'с'а, ну/д'теис'а
Ілюстрації
|
|
|
|
