Відмінності між версіями «Архив»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] === | === [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] === | ||
| − | |||
'''АРХІВ''', у, чол. | '''АРХІВ''', у, чол. | ||
| Рядок 13: | Рядок 12: | ||
2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580). | 2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580). | ||
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160). | ♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160). | ||
| − | |||
=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] === | === [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] === | ||
| − | |||
'''АРХІВ'''<br /> | '''АРХІВ'''<br /> | ||
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; <br /> | 1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; <br /> | ||
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки). | 2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки). | ||
| + | |||
| + | === [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] === | ||
| + | '''АРХІВ''' | ||
| + | ''рос''. '''архив''' | ||
| + | (від латин archivum-урядовий будинок)<br /> | ||
| + | 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. <br /> | ||
| + | 2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А. | ||
| + | |||
| + | === [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] === | ||
| + | '''АРХІВ'''<br /> | ||
| + | (заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини. | ||
| + | |||
| + | === [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] === | ||
| + | '''АРХІВ''' | ||
| + | |||
| + | '''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий). | ||
| + | |||
| + | '''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhhhhhhiveee.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:124157990511355345345.jpg|x140px]] |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4350627292_778b69560b_b.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Archivo-Indias6.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhiv2121212121212.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhivnaya_rabota137346084643.jpg|x140px]] | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhivrev.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F89ffd13ea7567da5a04fb73844bfdcefb35f7e8.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Schlagwortkatalog.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 10:16, 28 листопада 2013
Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)
АРХІВ, у, чол.
1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112); // Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літературна газета, 6.V 1958, 1).
2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580). ♦ Здати в архів (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш... [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
АРХІВ
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів;
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).
Eкономічна енциклопедія
АРХІВ
рос. архив
(від латин archivum-урядовий будинок)
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали.
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.
Словник синонімів
АРХІВ
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.
Фразеологічний словник української мови
АРХІВ
витяга́ти / ви́тягти з архі́вів що. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати (М. Хвильовий).
здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву). 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) Коли пропало, то вже не поправиш... (Острожин:) Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів? (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський). здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність (Г. Хоткевич).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
