Відмінності між версіями «Огер»
(→Сучасні словники) |
(→Цікаві факти) |
||
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Zherebecj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ЖЕРЕБЕЦЬ, бця, чол. Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Петро Панч, III, 1956, 131); * У порівняннях. Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець (Іван Котляревський, I, 1952, 73). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину. [Кирило:] А того жеребця вже немає? [Явдоха:] Якого жеребця? [Кирило:] Та попенка… (Панас Мирний, V, 1955, 152); — Так от був той отець Нокентій справжній тобі жеребець із племінної конеферми (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130). | ||
| + | |||
===[http://slovopedia.org.ua/57/53398/374406.html%20 Словар українського сленгу]=== | ===[http://slovopedia.org.ua/57/53398/374406.html%20 Словар українського сленгу]=== | ||
| Рядок 11: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жеребець20414534231108.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спиритжеребец2013.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Конячкаконякаконячище.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сексуальоностурбованийчоловык.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|b3P45O7jfxA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D1%8C Кінь] | ||
| + | |||
| + | [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Ntb/2008_98/6.pdf Гуцульські коні] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | Кінні змагання – один із найдавніших видів спорту, який доставляє людині радість. Кінні перегони проводилися в найдавніші часи. Вони влаштовувалися в Єгипті, Вавілоні, Сирії. Гомер описав грецькі змагання колісниць, які відбулися приблизно в IX столітті до нашої ери. | ||
| + | |||
| + | Сучасні кінні перегони в тому вигляді, у якому ми їх знаємо, виникли в Англії. Це пов’язано з розвитком там племінного конярства. Кінні змагання влаштовувалися в Англії вже в XII столітті, але тільки наприкінці XVII – початку XVIII ст. почалося розведення коней у спортивних цілях. | ||
| + | |||
| + | Східні жеребці були завезені до Англії з Аравійського півострова, з Туреччини й Персії. Жеребці із цих країн були злучені з англійськими кобилами. Троє із цих жеребців зіграли дуже велику роль. Двох арабських жеребців називали Дарлі й Годольфінн, турецького – Вайерлі. Ці три жеребці є ранніми предками усіх сучасних високопородистих коней. | ||
| + | |||
| + | У XVIII столітті кінні перегони перетворилися в Англії в дуже важливий вид спорту. У 1751 році виник клуб жокеїв. А в 1793 році вийшов перший випуск «Загального родоводу чистокровних коней». У ньому був просліджений родовід усіх високопородистих коней. | ||
| − | + | Кінні перегони довгий час були відомі як «спорт королів». Така назва виникла тому, що кінні перегони влаштовувала королівська сім’я, а також тому, що цим видом спорту займалися тільки дуже знатні й багаті люди. | |
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 10:09, 28 листопада 2013
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕРЕБЕЦЬ, бця, чол. Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Петро Панч, III, 1956, 131); * У порівняннях. Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець (Іван Котляревський, I, 1952, 73).
2. перен. Про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину. [Кирило:] А того жеребця вже немає? [Явдоха:] Якого жеребця? [Кирило:] Та попенка… (Панас Мирний, V, 1955, 152); — Так от був той отець Нокентій справжній тобі жеребець із племінної конеферми (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130).
Словар українського сленгу
ЖЕРЕБЕЦЬ (-бця) ч.; крим., жрм. Сексуально стурбований чоловік. // Сексуальний партнер (як правило, випадковий).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Цікаві факти
Кінні змагання – один із найдавніших видів спорту, який доставляє людині радість. Кінні перегони проводилися в найдавніші часи. Вони влаштовувалися в Єгипті, Вавілоні, Сирії. Гомер описав грецькі змагання колісниць, які відбулися приблизно в IX столітті до нашої ери.
Сучасні кінні перегони в тому вигляді, у якому ми їх знаємо, виникли в Англії. Це пов’язано з розвитком там племінного конярства. Кінні змагання влаштовувалися в Англії вже в XII столітті, але тільки наприкінці XVII – початку XVIII ст. почалося розведення коней у спортивних цілях.
Східні жеребці були завезені до Англії з Аравійського півострова, з Туреччини й Персії. Жеребці із цих країн були злучені з англійськими кобилами. Троє із цих жеребців зіграли дуже велику роль. Двох арабських жеребців називали Дарлі й Годольфінн, турецького – Вайерлі. Ці три жеребці є ранніми предками усіх сучасних високопородистих коней.
У XVIII столітті кінні перегони перетворилися в Англії в дуже важливий вид спорту. У 1751 році виник клуб жокеїв. А в 1793 році вийшов перший випуск «Загального родоводу чистокровних коней». У ньому був просліджений родовід усіх високопородистих коней.
Кінні перегони довгий час були відомі як «спорт королів». Така назва виникла тому, що кінні перегони влаштовувала королівська сім’я, а також тому, що цим видом спорту займалися тільки дуже знатні й багаті люди.
