Відмінності між версіями «Ґанчувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
3) ганьбити, ганити; відбивати словами охоту (Бігуняк А., Гойсак О. Лемківський словничок) | 3) ганьбити, ганити; відбивати словами охоту (Бігуняк А., Гойсак О. Лемківський словничок) | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] | ||
Версія за 08:38, 28 листопада 2013
Ґанчувати, -чую, -єш, гл.
Сучасні словники
1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються.На базарі ґаньджують дуже ці гроші, не приймають. Дівчина вередує женихами, ґанчує. Полотном купець не ганьбує, хоч би… Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. = вадка; (порок, порча) ґанджа и ганжа, ґанч ( чи, ж. р. и чу, м. р.), ґандж ( джи), (реже) гань ( ни), щерб ( бу), щербина, (зап.) сказаҐанчує на ногу кобила. Канев. у. 3) ганьбити, ганити; відбивати словами охоту (Бігуняк А., Гойсак О. Лемківський словничок)
