Відмінності між версіями «Книга»

Версія за 18:37, 27 листопада 2013

Словник Грінченка

Книга, -ги, ж. 1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Чуб. III. 306. Ой хто б мої слова списав у книгу. К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. Книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016. Троянське плем’я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. Котл. Ен. IV. 21.

Інші словники

КНИГА, и, жін.

1. Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.). Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (Іван Франко, XI, 1952, 75); Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі (Леся Українка, III, 1952, 45); В 1574 р. у друкарні Федорова вийшов «Апостол» — перша друкована книга на Україні (Історія УРСР, I, 1953, 172); Церковні книги; * Образно. Маю звістку, що в 1-й кн. «Современника» появиться мов оповід. «Що записано в книгу життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405).

2. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами. То стукав кісточками [Лубенець] на рахівниці, то виписував нові і нові цифри з бухгалтерських книг (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 37); В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

Домова книга див. домовий; Книга скарг — книжка, куди записують скарги, побажання.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 196.

книга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови.

книга скарг — книга жалоб Українсько-російський словник

Біблійний вислів: у Посланні апостола Павла до філіпійців називаються його сподвижники, "імена яких – у книзі життя" (4, 3). Згадки про книгу життя (призначення), в яку вписуються імена праведників і з якої викреслюються імена грішників, зустрічаються і в інших місцях так званого "святого письма". Вживається у значенні: майбутнє людини, те, що їй "призначене долею". Словник крилатих висловів

Вираз походить з Біблії (Апокаліпсис, 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку "ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розкрити, щоб подивитися в неї". Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне. Словник крилатих висловів

Це цікаво знати!

У Давньому Єгипті для запису, з часів Першої Династії, використовувався папірус (вид паперу, зробленого із стебел однойменної рослини). Окремі листи папірусу, для зручності зберігання, склеювалися в сувої. Ця традиція набула широкого поширення в Стародавній Греції та Давньому Римі, хоча є свідчення, що використовувалися так само деревна кора[1] інші матеріали. Згідно з Геродотом у (Історія 5:58), фінікійці принесли писемність і папірус в Стародавній Греції близько X або IX століття до н. е. Грецьким словом для папірусу як матеріалу для записів стало «Бібліон», а для книги — «Біблос». Від слова «Біблос» утворилося слово бібліотека, яке походить від назви фінікійського портового міста Біблос, через який папірус експортувався до Стародавній Греції.

У школах, бухгалтерії і для нотаток зазвичай використовувалися воскові таблички. Вони мали перевагу багаторазового використання: віск можна було розплавити і наносити новий текст. Зв'язування таких табличок — можливий попередник сучасних книг.

Див. також

Книга - Вікіпедія

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]: