Відмінності між версіями «Насміхатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Насміхатися, -хаюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Насміхати. '''''Насміхалися з його. ''Єв. Мр. V. 40. ''Із ма...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Насміхатися, -хаюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Насміхати. '''''Насміхалися з його. ''Єв. Мр. V. 40. ''Із матки старенької насміхається. ''Макс. | '''Насміхатися, -хаюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Насміхати. '''''Насміхалися з його. ''Єв. Мр. V. 40. ''Із матки старенької насміхається. ''Макс. | ||
| + | ==«Словарь української мови»== | ||
| + | Насміхати, -ха́ю, -єш, - гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | НАСМІХАТИСЯ, аюся, аєшся, - недок., з кого — чого, рідше над ким — чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати | ||
| + | |||
| + | НАСМІХАННЯ - сер. Дія за значенням насміхати і насміхатися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Панас Мирний, I, 1954, 152). | ||
| + | |||
| + | Насміхати - недок., з кого – чого, над ким – чим і без додатка. висміювати когось або щось | ||
| + | |||
| + | Насміхатися - НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти, глузувати. | ||
| + | насміх, посміх, глузування, посмішка, кепкування, іронія, с. напруга, глум, поглум, поглумка. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | # Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 521. | ||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - ст. 193. [http://sum.in.ua/s/nasmikhatysja Словник української мови] | ||
| + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел [http://www.lingvo.ua/ Lingvo Online – безкоштовний онлайн словник. тлумачний український словник] | ||
| + | # Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/33028/ Тлумачний словник сучасної української мови] | ||
| + | # Словник синонімів української мови. [http://hohlopedia.org.ua Словник синонімів української мови] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nasmihatysya1.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nasmihatysya2.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nasmihatysya3.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nasmihatysya4.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | ==Інтернет-джерела== | ||
| + | |||
| + | *http://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
| + | *http://www.lingvo.ua/ | ||
| + | |||
| + | *http://ukrainian_explanatory.academic.ru | ||
| + | |||
| + | *http://hohlopedia.org.ua | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
Поточна версія на 17:55, 27 листопада 2013
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = Насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Зміст
«Словарь української мови»
Насміхати, -ха́ю, -єш, - гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати.
Сучасні словники
НАСМІХАТИСЯ, аюся, аєшся, - недок., з кого — чого, рідше над ким — чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати
НАСМІХАННЯ - сер. Дія за значенням насміхати і насміхатися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Панас Мирний, I, 1954, 152).
Насміхати - недок., з кого – чого, над ким – чим і без додатка. висміювати когось або щось
Насміхатися - НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти, глузувати. насміх, посміх, глузування, посмішка, кепкування, іронія, с. напруга, глум, поглум, поглумка.
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 521.
- Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - ст. 193. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел Lingvo Online – безкоштовний онлайн словник. тлумачний український словник
- Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.Тлумачний словник сучасної української мови
- Словник синонімів української мови. Словник синонімів української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
