Відмінності між версіями «Народ»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дарина (обговорення • внесок) (→«Словарь української мови») |
|||
| (не показані 14 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
==«Словарь української мови»== | ==«Словарь української мови»== | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==«Словарь української мови»== | ==«Словарь української мови»== | ||
| − | '''Народ''', ч. | + | '''Народ''', ч.- Населення держави, жителі країни. Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (Павло Тичина, II, 1957, 7); Уклін народові, землі, містам, і селам, Де гостем я не раз бував, як друг і брат! (Максим Рильський, III, 1961, 151). Радянський народ — нова, інтернаціональна спільність людей, що виникла в СРСР за роки соціалістичного будівництва. За роки соціалістичного будівництва в нашій країні виникла історична спільність людей — радянський народ (Матеріали XXIV з'їзду., 1971, 87). |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
'''''Народ – ''''' Народ (грецькою — ἔθνος (етнос)) — багатопланове поняття, яке може мати такі значення: | '''''Народ – ''''' Народ (грецькою — ἔθνος (етнос)) — багатопланове поняття, яке може мати такі значення: | ||
| + | |||
1) Народ — населення держави, жителі країни. | 1) Народ — населення держави, жителі країни. | ||
| + | |||
2) Народ — форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). | 2) Народ — форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). | ||
| + | |||
3) Народ — взагалі люди, переважно у великій кількості. | 3) Народ — взагалі люди, переважно у великій кількості. | ||
| + | <h3><center><big>'''<span style="color:purple">Це цікаво знати!</span>'''</big></center></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | <br /> | ||
| + | <br /> | ||
| − | |||
| − | + | 1. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка, I, 1951, 253); | |
| − | + | Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі!(Максим Рильський, III, 1961, 131); | |
| − | + | Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 12, 1956, 1); Дальший розвиток усіх союзних республік зміцнить відносини взаємодопомоги і співробітництва між ними, ще більше зцементує монолітну дружбу народів СРСР (Комуніст України, 1, 1959, 37). | |
| − | + | 2. Трудящі маси експлуататорського суспільства — більшість населення країни. Ні, силою, яка здатна здобути «рішучу перемогу над царизмом», може бути тільки народ, тобто пролетаріат і селянство.. ; Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко, VI, 1957, 200); Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156). | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
3. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом(Андрій Головко, II, 1957, 157); // Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66). У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11). | 3. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом(Андрій Головко, II, 1957, 157); // Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66). У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11). | ||
| Рядок 59: | Рядок 44: | ||
| − | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | + | <h3><div align="center"><big>'''<span style="color:purple">Рекомендовані джерела</span>'''</big></div></h3><hr> |
| − | # | + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. |
| − | # | + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1276 с. |
| − | + | # Словник української мови: в 11 томах. – Том 5, 1974. – стор. 174. | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 78: | Рядок 63: | ||
<div align="right"></div> | <div align="right"></div> | ||
| − | == | + | ==Інтернет-джерела== |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | *http://uktdic.appspot.com | |
| − | + | ||
| − | * | + | |
| − | + | ||
| − | + | *http://www.hohlopedia.org.ua | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
| − | + | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
Поточна версія на 17:54, 27 листопада 2013
Зміст
«Словарь української мови»
Наро́д, -ду, м. Народъ. Наро д, ж.Народ. Народъ.
«Словарь української мови»
Народ, ч.- Населення держави, жителі країни. Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (Павло Тичина, II, 1957, 7); Уклін народові, землі, містам, і селам, Де гостем я не раз бував, як друг і брат! (Максим Рильський, III, 1961, 151). Радянський народ — нова, інтернаціональна спільність людей, що виникла в СРСР за роки соціалістичного будівництва. За роки соціалістичного будівництва в нашій країні виникла історична спільність людей — радянський народ (Матеріали XXIV з'їзду., 1971, 87).
Сучасні словники
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Тлумачення:
Народ – Народ (грецькою — ἔθνος (етнос)) — багатопланове поняття, яке може мати такі значення:
1) Народ — населення держави, жителі країни.
2) Народ — форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я).
3) Народ — взагалі люди, переважно у великій кількості.
Це цікаво знати!
1. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка, I, 1951, 253);
Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі!(Максим Рильський, III, 1961, 131);
Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 12, 1956, 1); Дальший розвиток усіх союзних республік зміцнить відносини взаємодопомоги і співробітництва між ними, ще більше зцементує монолітну дружбу народів СРСР (Комуніст України, 1, 1959, 37).
2. Трудящі маси експлуататорського суспільства — більшість населення країни. Ні, силою, яка здатна здобути «рішучу перемогу над царизмом», може бути тільки народ, тобто пролетаріат і селянство.. ; Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко, VI, 1957, 200); Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156).
3. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом(Андрій Головко, II, 1957, 157); // Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66). У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11).
Рекомендовані джерела
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1276 с.
- Словник української мови: в 11 томах. – Том 5, 1974. – стор. 174.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
