Відмінності між версіями «Буйвіл»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м (→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Буйвіл-рід ссавців родини бикових (Bovidae). Буйволами називають кілька різних груп великих ссавців з цієї родини. | ||
+ | |||
+ | БУЙВІЛ- (чол) 1)Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Олесь Гончар, I, 1954, 82); | ||
+ | 2)лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 251) | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:24, 27 листопада 2013
Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з’їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. Буйволик. Ув. Буйволяка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Буйвіл-рід ссавців родини бикових (Bovidae). Буйволами називають кілька різних груп великих ссавців з цієї родини.
БУЙВІЛ- (чол) 1)Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Олесь Гончар, I, 1954, 82);
2)лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 251)