Відмінності між версіями «Циндра»
Pi212 (обговорення • внесок) |
Pi212 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Циндра.jpg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Циндра.jpg|x200px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | [[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ци]] | [[Категорія:Ци]] | ||
Поточна версія на 15:06, 27 листопада 2013
Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі, ж. 1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.
Сучасні словники
ЦИНДРА, и, ЦИНДРЯ, і, жін., діал.
1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).
2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.) http://sum.in.ua/s/cyndra
Циндра
техн.; физ. окалина
Украинско-русский политехнический словарь (онлайн версия).
http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-russian-polytechnical-term-83935.htm
Циндра
Може бути від діалектичного апелятива циндра, що має кілька значень:
1) іскра;
2) легковажна людина (Грінченко)
Або утворене від дієслівної основи циндрити: безрозсудно витрачати гроші чи майно http://forum.vgd.ru/post/29/28201/p705861.htm?IB2XPnewforum_=ba286407709ead65824926666c4a6c84
Ілюстрації
|
|
