Відмінності між версіями «Біднота»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Біднота, -ти,''' ''ж.'' 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. ''Там живе усе така ...)
 
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Біднота, -ти,''' ''ж.'' 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. ''Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.''
 
'''Біднота, -ти,''' ''ж.'' 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. ''Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.''
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
  в означеннях
 +
Тлумачення, значення слова «біднота»:
 +
 +
БІДНОТА 1, ноти, жін., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (Іван Франко, XIII, 1954, 310); На полі одразу зчинився галас, Варчукова братія доводила своє, біднота своє (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 137);
 +
//  Клас експлуатованих селян-бідняків за капіталізму. Вороги металися в паніці,., вили, проклинали і вмирали від рук повсталої бідноти (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 93).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.
 +
 +
БІДНОТА 2, и, жін. Те саме, що бідність 1. Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні! (Панас Мирний, II, 1954, 45); Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось [Раїсі] невесело (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312).
 +
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
 +
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
 +
Бе́дность – убо́зтво, убо́гість, бі́дність, неста́тки, недоста́тки, бідно́та, мізе́рія, зли́дні.
 +
• Впасть в бе́дность – дійти́ до вбо́зтва.
 +
• Б. одолела – зли́дні обсі́ли.
 +
• Довести до -ти – зубо́жити, збідни́ти, звести́ з хазя́йства. Доведенный до -сти – зубо́жений.
 +
Беднота́ –
 +
1) см. Бе́дность;
 +
2) (бедняки) бідно́та, бідо́та, голь, голо́та, харпаки́, зли́дні, харпа́цтво.
 +
Бедня́к – біда́к, біда́р (р. -ря́), харпа́к, бідня́к, (пр. біда́цький, біда́рський, харпа́цький, бідня́цький), неста́ток, худа́к, тісна́к; (презр.) драб, голодра́б, голи́ш, голя́к, зли́день, злиде́нник, злида́р (р. -ря́) (ув. злидарю́га), капца́н, гольтіпа́ка, голочва́нько; соб. – біда́цтво, бід(н)о́та, харпа́цтво, голо́та, голе́ча, гольтіпа́, сіро́ма, сіромашня́.
 +
Взаимопо́мощь – взаємодопомо́га, обопі́льна допомо́га. [Бідно́та пови́нна об’є́днуватися на ґру́нті взаємодопомо́ги].
 +
• Касса -щи – ка́са взає́мної допомо́ги (взаємодопомо́ги).
 +
Нагота́ –
 +
1) голи́зна, го́лість (-лости), (стар.) нагота́. [Свята́ голи́зна, та й го́ді (Коцюб.). Наготи́ ста́рої ні́чим одягти́ (Шевч.)].
 +
• Невеянный хлеб – не голод, посконная рубаха не -та́ – поло́в’яний хліб не го́лод, па́чосна соро́чка не нагота́ (Номис);
 +
2) убо́зтво, бі́дність, неста́тки (-ків), зли́дні (-нів); срв. Бе́дность;
 +
3) бідно́та, голо́та, харпа́цтво; срв. Беднота́ 2.
 +
- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
 +
Бідно́та –
 +
1) (собир.) бедные люди, бедняки;
 +
2) убожество, бедность.
 +
- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
 +
Бідно́та, -ти, ж.
 +
1) Бѣдность, убожество.
 +
2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
 +
Бідночі́я, -чії, ж. = Біднота. Желех.
 +
Бідо́та, -ти, ж.
 +
1) = Біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67.
 +
2) = Біднота 2. Сим. 235.
 +
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
 +
Бѣднота́ = 1. д. Бѣ́дность. 2. бідо́та, бідно́та, голо́та, сїро́ма, гольтїпа́, сірома́шня, убіж, зли́днї. — Не боїть ся голота нї дощу, нї болота. н. пр. — Хоч злиднї, та з перцем. н. пр. — Ой не ходи, вражий сину, де голота п’є. н. п.
 +
Голытьба́ = голо́та, здр. голо́тонька, гольтїпа́, сїро́ма, бідно́та, зли́днї, у́біж. — Розжилась голота коло болота. н. пр. — У голоти нема що молоти. н. пр. — Там такі злиднї, що кіцьку нема чим з пічурки виманити. н. нр. (Д. Бѣднота́ 2.)
 +
Пролетаріа́тъ = голо́та, сїро́ма, бідо́та, бідно́та, гольтїпа́, сїромашня́, у́біж, зли́днї. — Закипіла на Вкраїнї страшенна трівога, як на шляхту підняла ся сїрома убога. К. Д. (Пр. д. ще під сл. Бѣднота́]]
 +
==Ілюстрації==
 +
Images.jpeg
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
 +
[Давній епос]
 +
Бідний студент
 +
Стану я духовного,
 +
Злидень поміж вами,
 +
Для страждань народжений
 +
Плентаюсь світами.
 +
 +
Я до всіх премудростей
 +
Прагнув причаститись,
 +
Тільки злидні капосні
 +
Не дали довчитись.
 +
 +
Одяг подірявлений
 +
На мені, недужім,
 +
І в морозну днину я
 +
Аж тремчу від стужі.
 +
 +
Тож до церкви божої
 +
Не ходжу по праву:
 +
Чи в лахмітті вистоїш
 +
До кінця відправу?
 +
 +
Вам, міські правителі,
 +
Шлю свої благання:
 +
Не жалійте бідному
 +
Крихти подаяния.
 +
 +
Трішечки вподібніться
 +
Доброму святому —
 +
Вкрийте одежиною
 +
Бідного сірому!
 +
 +
А за те, що зволили
 +
Жебрака одіти,
 +
Бог воздасть сторицею
 +
На тамтому світі! 
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua/s/bidnota
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність])
 +
Біднота, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.)
 +
 +
 +
 +
  
 
[[Категорія:Бі]]
 
[[Категорія:Бі]]

Поточна версія на 15:02, 27 листопада 2013

Біднота, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 

 в означеннях

Тлумачення, значення слова «біднота»:

БІДНОТА 1, ноти, жін., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (Іван Франко, XIII, 1954, 310); На полі одразу зчинився галас, Варчукова братія доводила своє, біднота своє (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 137); // Клас експлуатованих селян-бідняків за капіталізму. Вороги металися в паніці,., вили, проклинали і вмирали від рук повсталої бідноти (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 93). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.

БІДНОТА 2, и, жін. Те саме, що бідність 1. Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні! (Панас Мирний, II, 1954, 45); Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось [Раїсі] невесело (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312). Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета. 

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бе́дность – убо́зтво, убо́гість, бі́дність, неста́тки, недоста́тки, бідно́та, мізе́рія, зли́дні. • Впасть в бе́дность – дійти́ до вбо́зтва. • Б. одолела – зли́дні обсі́ли. • Довести до -ти – зубо́жити, збідни́ти, звести́ з хазя́йства. Доведенный до -сти – зубо́жений. Беднота́ – 1) см. Бе́дность; 2) (бедняки) бідно́та, бідо́та, голь, голо́та, харпаки́, зли́дні, харпа́цтво. Бедня́к – біда́к, біда́р (р. -ря́), харпа́к, бідня́к, (пр. біда́цький, біда́рський, харпа́цький, бідня́цький), неста́ток, худа́к, тісна́к; (презр.) драб, голодра́б, голи́ш, голя́к, зли́день, злиде́нник, злида́р (р. -ря́) (ув. злидарю́га), капца́н, гольтіпа́ка, голочва́нько; соб. – біда́цтво, бід(н)о́та, харпа́цтво, голо́та, голе́ча, гольтіпа́, сіро́ма, сіромашня́. Взаимопо́мощь – взаємодопомо́га, обопі́льна допомо́га. [Бідно́та пови́нна об’є́днуватися на ґру́нті взаємодопомо́ги]. • Касса -щи – ка́са взає́мної допомо́ги (взаємодопомо́ги). Нагота́ – 1) голи́зна, го́лість (-лости), (стар.) нагота́. [Свята́ голи́зна, та й го́ді (Коцюб.). Наготи́ ста́рої ні́чим одягти́ (Шевч.)]. • Невеянный хлеб – не голод, посконная рубаха не -та́ – поло́в’яний хліб не го́лод, па́чосна соро́чка не нагота́ (Номис); 2) убо́зтво, бі́дність, неста́тки (-ків), зли́дні (-нів); срв. Бе́дность; 3) бідно́та, голо́та, харпа́цтво; срв. Беднота́ 2. - Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору Бідно́та – 1) (собир.) бедные люди, бедняки; 2) убожество, бедность. - Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору Бідно́та, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться. Бідночі́я, -чії, ж. = Біднота. Желех. Бідо́та, -ти, ж. 1) = Біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = Біднота 2. Сим. 235. - Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору Бѣднота́ = 1. д. Бѣ́дность. 2. бідо́та, бідно́та, голо́та, сїро́ма, гольтїпа́, сірома́шня, убіж, зли́днї. — Не боїть ся голота нї дощу, нї болота. н. пр. — Хоч злиднї, та з перцем. н. пр. — Ой не ходи, вражий сину, де голота п’є. н. п. Голытьба́ = голо́та, здр. голо́тонька, гольтїпа́, сїро́ма, бідно́та, зли́днї, у́біж. — Розжилась голота коло болота. н. пр. — У голоти нема що молоти. н. пр. — Там такі злиднї, що кіцьку нема чим з пічурки виманити. н. нр. (Д. Бѣднота́ 2.) Пролетаріа́тъ = голо́та, сїро́ма, бідо́та, бідно́та, гольтїпа́, сїромашня́, у́біж, зли́днї. — Закипіла на Вкраїнї страшенна трівога, як на шляхту підняла ся сїрома убога. К. Д. (Пр. д. ще під сл. Бѣднота́]]

Ілюстрації

Images.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

[Давній епос] Бідний студент Стану я духовного, Злидень поміж вами, Для страждань народжений Плентаюсь світами.

Я до всіх премудростей Прагнув причаститись, Тільки злидні капосні Не дали довчитись.

Одяг подірявлений На мені, недужім, І в морозну днину я Аж тремчу від стужі.

Тож до церкви божої Не ходжу по праву: Чи в лахмітті вистоїш До кінця відправу?

Вам, міські правителі, Шлю свої благання: Не жалійте бідному Крихти подаяния.

Трішечки вподібніться Доброму святому — Вкрийте одежиною Бідного сірому!

А за те, що зволили Жебрака одіти, Бог воздасть сторицею На тамтому світі!

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/bidnota [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]) 

Біднота, -ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.)
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Біднота&oldid=87487