Відмінності між версіями «Юда»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | == | + | ==Цікаві факти== |
+ | |||
+ | ===[http://traditions.org.ua/viruvannia/demonologiia/38-chort Чорт в українських традиціях]=== | ||
+ | [[Файл:Чорт5.jpg|міні|ліворуч|]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Функції чорта досить широкі: він усіляко шкодить людям, насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки. Особливо страшний він для похрещених дітей, яких може підмінити. Вірили, що з чортом можна укласти договір та найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров'ю з мізинця. | ||
+ | |||
+ | ===[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r22.html Повір'я]=== | ||
+ | [[Файл:Чорт6.png|міні|ліворуч|]] | ||
+ | |||
+ | Для традиційної народної свідомості Ч. — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: Бодай тебе чорт узяв; Іди під три чорти. За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі і взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви і магічного кола. Разом із тим Ч. — досить комічна і безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з Ч. люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: Не такий страшний чорт, як його малюють. | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
Версія за 13:59, 22 листопада 2013
Юда, -ди, м. Родъ злого духа, нечистой силы. Шух. І. 43. Нечистий духюда юдит християнина, аби один другого бив. ЕЗ. V. 101.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан.
Словник синонімів Полюги
біс, чортяка, розм. гаспид, дідько, куцак, діал.: антипко, арідник, (як вид вищого представника зла і пекла) демон, диявол, сатана, люципер, у знач. ім. куций, нечистий// злий дух, нечистий дух, нечиста сила.
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія
злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зводить жінок; для вел. шкоди ч. бракує сили, він доволі комічна й безталанна фігура; образ ч. виник під впливом християнської релігії (диявол, сатана) і породив численні усні оповідання; звірину природу ч. видають хвіст, баранячі або козлячі роги, кігті, свиняче рило; вірили, що ч. можна наймати на службу, заклавши свою душу. На Україні ч. називали різними іменами, тому що вимовляти це слово означало накликати біду.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Цікаві факти
Чорт в українських традиціях
Функції чорта досить широкі: він усіляко шкодить людям, насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки. Особливо страшний він для похрещених дітей, яких може підмінити. Вірили, що з чортом можна укласти договір та найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров'ю з мізинця.
Повір'я
Для традиційної народної свідомості Ч. — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: Бодай тебе чорт узяв; Іди під три чорти. За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі і взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви і магічного кола. Разом із тим Ч. — досить комічна і безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з Ч. люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: Не такий страшний чорт, як його малюють.