Відмінності між версіями «Ґардувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 31. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 31. | ||
− | 3. | + | 3. дієсл., -дую,- дуєш. |
− | + | 1) Гатити, робити дамбу(Черкаський уїзд) | |
− | + | 2) “Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестане”(Канівський уїзд) ([http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]). | |
− | + | ||
Версія за 15:52, 21 листопада 2013
Ґардувати, -дую, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у.
Сучасні словники
1. Загачувати. Гардувати у ставку воду (Словник Грінченка).
2. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Іван Котляревський, I, 1952, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 31.
3. дієсл., -дую,- дуєш. 1) Гатити, робити дамбу(Черкаський уїзд) 2) “Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестане”(Канівський уїзд) (Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови).
Інтернет ресурси
Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови