Відмінності між версіями «Ґардувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
1. Загачувати. Гардувати у ставку воду (Словник Грінченка). | 1. Загачувати. Гардувати у ставку воду (Словник Грінченка). | ||
+ | |||
+ | |||
2. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Іван Котляревський, I, 1952, 202). | 2. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Іван Котляревський, I, 1952, 202). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 31. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 31. | ||
+ | |||
+ | 3. Пазувати, робити пази, жолоби (Подільська губернія) ([http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Синонім '''Ґерувати''' (Лубенський уїзд). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Інтернет ресурси== | ||
+ | |||
+ | '''[http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]''' | ||
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | [[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | ||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] |
Версія за 15:49, 21 листопада 2013
Ґардувати, -дую, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у.
Сучасні словники
1. Загачувати. Гардувати у ставку воду (Словник Грінченка).
2. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Іван Котляревський, I, 1952, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 31.
3. Пазувати, робити пази, жолоби (Подільська губернія) (Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови).
Синонім Ґерувати (Лубенський уїзд).
Інтернет ресурси
Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови