Відмінності між версіями «Деревій»

Версія за 14:49, 20 листопада 2013

Деревій, -вію, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Бождеревок.

Сучасні словники

Дереві́й звича́йний (Achillea millefolium) — волосистоопушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини Айстрових (Asteraceae).(Український тлумачний словник).

ДЕРЕВІЙ, ю, чол. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (Степан Васильченко, I, 1959, 330); Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки, ще не зчесані металом (Олесь Гончар, I, 1954, 50).(Український словник).

Деревій – трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітних (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/ Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.)

Деревій- Explanatory (Uk-Uk) -ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.

Характеристика

Інші назви: деревій лікарський, тисячолисник, кривавник, живуча трава, дерева, гулявіца, поріз-трава, Ахалая, солдатська трава, деревій звичайний, Зеленець, серпій та ін.

Це один з видів роду деревій, родини складноцвітих (айстрових). Всього видів налічується близько 100: деревій таволговий, мускусний, благородний, повстяний та ін.З лікувальною метою використовується деревій лікарський (звичайний, Achillea millefolium), менше – деревій благородний, інші види також мають лікарськими властивостями, але в меншій мірі.

Трава деревій – багаторічна трав’яниста рослина з прямим, ребристим, нерозгалуженим, редковолосістие стеблом. Листя по черзі розташовані, короткочерешкові, що складаються з загострених листочків. На верхівці стебла розташовані густі щитковидні суцвіття, які складається з дрібних квіткових кошиків. Корзинки (квітки) володіють специфічним, сильно гострим ароматом.

Поширення

Трапляється на Західному Поліссі на вологих луках, по чагарниках, біля берегів річок і озер. Деревій рослина не вибаглива, росте в змішаних лісах, на галявинах, в лісосіках, по лугах і т. п. Росте на полях, луках, лісових галявинах, біля узлісь, на схилах, біля чагарників та шляхів. Поширений у лісовій, лісостеповій, степовій зонах європейської частини України, Росії на Кавказі, в багатьох районах Західного та Східного Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії.

Застосування

Деревій застосовується в медицині як кровоспинний засіб, при внутрішніх і зовнішніх кровотечах, хворобах шлунково-кишкового тракту, при запальних процесах в матці, а також як протівоконвульсівное, потогінний, апетитний, як такий що що усуває порушення обміну речовин засіб. У листі і квіткових кошиках деревію міститься багато ефірної олії, вітамін К, дубильні речовини, каротин, вітамін С і фітонциди.

Деревій лікарський користується великою популярністю в традиційній і народній медицині, використовується він для лікування багатьох хвороб. Застосовують деревій при туберкульозі легень, виразках і катарах шлунка, нирковокам’яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів’ї та головних болях, при простуді, нервових захворюваннях і гіпертонії у вигляді настоїв, відварів, соку.

Сік деревію застосовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах, а також внутрішніх кровотечах: носових, легеневих, маткових, шлунково-кишкових, а також при анемії, як лактогенное засіб, застережливий утворення каменів в нирках і печінці та ін Заготовлюють його в липні – серпні з трави під час цвітіння. Вживають всередину від 1-4 чайн. л. до 1/3 склянки, 3 рази на день до їжі. Свіжовидавлений сік, змішаний з медом, по 3 чайні ложечки на день п’ють для збудження апетиту і поліпшення обміну речовин, а також при хворобах печінки.

Настій деревію (всередину): 2 чайні ложки подрібненої трави заливають 1 склянкою окропу, настоюють 1 годину, випити протягом дня за кілька прийомів. Особливо корисно пити такий чай при маткових кровотечах та інших, та перерахованих вище хворобах.

Ілюстрації

Це цікаво знати

Сонник Міллера:

Докучаюче ґелготання гусей - нещастя; дивитися на гусей, що пливуть - удача; гуси на траві - сприятливий сон, мертвий гусак - близькі втрати, незадоволення; для люблячого - бачити гусей - нагадування про гідність у стосунках з коханою, про вірність слову; скликати гусей і годувати їх - придбання майна; їсти гусака - деякі сумніви у справах.

Рекомендовані джерела

Див. також

Звуки - ґелготання гусей

Інтернет ресурси

Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови