Відмінності між версіями «Народ»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 29: Рядок 29:
  
 
1. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка, I, 1951, 253); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі!(Максим Рильський, III, 1961, 131); Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 12, 1956, 1); Дальший розвиток усіх союзних республік зміцнить відносини взаємодопомоги і співробітництва між ними, ще більше зцементує монолітну дружбу народів СРСР (Комуніст України, 1, 1959, 37).
 
1. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка, I, 1951, 253); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі!(Максим Рильський, III, 1961, 131); Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 12, 1956, 1); Дальший розвиток усіх союзних республік зміцнить відносини взаємодопомоги і співробітництва між ними, ще більше зцементує монолітну дружбу народів СРСР (Комуніст України, 1, 1959, 37).
2. Трудящі маси експлуататорського суспільства — більшість населення країни. Ні, силою, яка здатна здобути «рішучу перемогу над царизмом», може бути тільки народ, тобто пролетаріат і селянство.. (Ленін, 11, 1970, 40); Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко, VI, 1957, 200); Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156).
+
2. Трудящі маси експлуататорського суспільства — більшість населення країни. Ні, силою, яка здатна здобути «рішучу перемогу над царизмом», може бути тільки народ, тобто пролетаріат і селянство.. ; Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко, VI, 1957, 200); Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156).
 
3. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом(Андрій Головко, II, 1957, 157); //  Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66).  У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11).
 
3. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом(Андрій Головко, II, 1957, 157); //  Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66).  У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11).
  

Версія за 16:58, 7 листопада 2013

Наро́д, -ду, м. Народъ.

«Словарь української мови»

Наро́д, -ду, м. Народъ. Наро д, ж.Народ. Народъ.

«Словарь української мови»

Народ, ч.- Населення держави, жителі країни. Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (Павло Тичина, II, 1957, 7); Уклін народові, землі, містам, і селам, Де гостем я не раз бував, як друг і брат! (Максим Рильський, III, 1961, 151).  Радянський народ — нова, інтернаціональна спільність людей, що виникла в СРСР за роки соціалістичного будівництва. За роки соціалістичного будівництва в нашій країні виникла історична спільність людей — радянський народ (Матеріали XXIV з'їзду., 1971, 87).

Сучасні словники

На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.


Тлумачення:

Народ – Народ (грецькою — ἔθνος (етнос)) — багатопланове поняття, яке може мати такі значення: 1) Народ — населення держави, жителі країни. 2) Народ — форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). 3) Народ — взагалі люди, переважно у великій кількості.

Це цікаво знати!




НАРОД, у, чол.


1. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка, I, 1951, 253); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі!(Максим Рильський, III, 1961, 131); Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 12, 1956, 1); Дальший розвиток усіх союзних республік зміцнить відносини взаємодопомоги і співробітництва між ними, ще більше зцементує монолітну дружбу народів СРСР (Комуніст України, 1, 1959, 37). 2. Трудящі маси експлуататорського суспільства — більшість населення країни. Ні, силою, яка здатна здобути «рішучу перемогу над царизмом», може бути тільки народ, тобто пролетаріат і селянство.. ; Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко, VI, 1957, 200); Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156). 3. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом(Андрій Головко, II, 1957, 157); //  Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66).  У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11).



Рекомендовані джерела


  1. Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
  2. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
  3. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.

Ілюстрації

Azbuka.jpg 2261637.jpg Ar abetka.jpg 2870.jpg 2911091.jpg


Див. також

  1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. За абе́ткою — в алфавітному порядку.
  2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.

АБЕТКА, и, ж.

1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).

2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).

3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.

Інтернет-джерела

--Володимир 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)