Відмінності між версіями «Рукавиця»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | |- valign="top" | + | |- valign="top"|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 1.jpg|міні|]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 1.jpg|міні|]] | + | |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 12.jpg|міні|]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 12.jpg|міні|]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rukavucya-dlya-bani.jpg|міні|]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rukavucya-dlya-bani.jpg|міні|]] | ||
Версія за 14:09, 5 листопада 2013
Рукави́ця, -ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Сучасні словники
Рукавиця - іменник жіночого роду
Рукавиця: 1) рукавица; варежка (вязаная) 2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка
Рукавиця: ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко).
міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).
Ілюстрації
 |
 |
