Відмінності між версіями «Біда»
(Створена сторінка: '''Біда, -ди,''''' ж.'' 1) Бѣда, несчастье, горе'' Від біди поли вріж та тікай.'' Посл. ''І грім біди н...) |
Dzidzio (обговорення • внесок) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Біда, -ди,''''' ж.'' 1) Бѣда, несчастье, горе'' Від біди поли вріж та тікай.'' Посл. ''І грім біди не б’є.'' Посл. '''Він є на біді'''. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. '''Тягти біду за хвіст.''' Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. '''На біду зійти.''' Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. '''Біду бідувати.''' Переживать бѣду. ''Уже ж мені та докучило сю біду бідувати.'' Чуб. V. 938. '''Од біди пхаючи.''' Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. ''Була у царя донька, біда ту доньку вкрала.'' Гн. ІІ. 58. ''Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під’їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього.'' Драг. 47. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. ''Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов.'' Фр. Пр. 43. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. '''Бідка, бідонька, бідочка.''' ''Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.'' Шух. І. 199. ''Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.'' Нп. | '''Біда, -ди,''''' ж.'' 1) Бѣда, несчастье, горе'' Від біди поли вріж та тікай.'' Посл. ''І грім біди не б’є.'' Посл. '''Він є на біді'''. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. '''Тягти біду за хвіст.''' Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. '''На біду зійти.''' Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. '''Біду бідувати.''' Переживать бѣду. ''Уже ж мені та докучило сю біду бідувати.'' Чуб. V. 938. '''Од біди пхаючи.''' Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. ''Була у царя донька, біда ту доньку вкрала.'' Гн. ІІ. 58. ''Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під’їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього.'' Драг. 47. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. ''Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов.'' Фр. Пр. 43. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. '''Бідка, бідонька, бідочка.''' ''Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.'' Шух. І. 199. ''Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.'' Нп. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Біда - українське прізвище. Походить січового козацького прізвиська, утвореного від слова «біда» (нещастя), що виконувало «охоронну» функцію і використовувалося як оберіг для носія прізвища. Згідно зі слов'янським звичаєм подібні прізвиська присвоювалися дітям з метою відлякування злих сил. Можливо «біда» вказувало на особливість характеру чи вдачі козака. Також, прізвище могло походити від українського слова «біда» — двоколісного візка, або того, хто виготовляв такі візки. Вперше згадується в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. Родинний центр — Наддніпрянська Україна, село Мойсенці. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Додаткові відомості | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
Поточна версія на 15:23, 4 листопада 2013
Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. Посл. І грім біди не б’є. Посл. Він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. Тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. На біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. Біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. Чуб. V. 938. Од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Гн. ІІ. 58. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під’їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. Драг. 47. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. Фр. Пр. 43. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. Бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою. Нп.
Сучасні словники
Біда - українське прізвище. Походить січового козацького прізвиська, утвореного від слова «біда» (нещастя), що виконувало «охоронну» функцію і використовувалося як оберіг для носія прізвища. Згідно зі слов'янським звичаєм подібні прізвиська присвоювалися дітям з метою відлякування злих сил. Можливо «біда» вказувало на особливість характеру чи вдачі козака. Також, прізвище могло походити від українського слова «біда» — двоколісного візка, або того, хто виготовляв такі візки. Вперше згадується в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. Родинний центр — Наддніпрянська Україна, село Мойсенці.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
